Україна у системі світогосподарських зв'язків

0,6

0,4

0,4Скорочення частки металургії (з 41,0% у 2005 році до 33,5% у 2030) та хімічної промисловості (з 8,7% у 2005 до 5,6% у 2030) у вітчизняному експорті дозволить спрямувати їх продукцію на внутрішній ринок, на який ці галузі мають бути орієнтовані у першу чергу. Це приведе до подолання викривлення структури вітчизняного експорту у бік сировинної спрямованості. Прогнозована структура ек­спорту, на наш погляд, відповідає завданню наближення України до світових стандартів щодо частки високотехнологічної продукції та продукції із високою часткою доданої вартості в структурі експорту. В поєднанні ці зміни в прогнозованому майбутньому, на наш погляд, сприятимуть удосконаленню структури вітчизняного виробництва та експорту, отриманню більших валютних надходжень до країни та над­ходжень від митних зборів і платежів до бюджету, що сприятиме вирішенню проблем соціально-економічного розвитку України та підвищенню добробуту населення.

Для більш детального аналізу отриманих прогнозних даних згру­пуємо їх за визначеними нами раніше [2, 33] агрегованими групами. Ми прогнозуємо суттєві зрушення в галузевій структурі експорту то­варів за агрегованими групами (таблиця 2). Так, поступово скорочува­тиметься питома вага продукції добувної промисловості в структурі експорту України: з 13,7% у 2005 році до 11% у 2030. Одночасно дещо зросте питома вага продукції сільського господарства (з 8,8% у 2005 до 10,3% у 2030). Найбільші зміни торкнуться експорту продукції об­робної промисловості. Якщо у 2010 році в порівнянні із 2005 її частка дещо зменшиться (з причин, що були названі вище), то до 2020 вона зросте на 0,4% (до 77,9%), а до 2030 — на 1,2% (до 78,7%). Таке зро­стання частки обробної промисловості в загальному обсязі експорту товарів забезпечуватимуть насамперед машинобудування, харчова та легка промисловість. Найсуттєвіше зростатиме частка машинобуду­вання. За період з 2006 по 2010 рік вона зросте на 3,3%, за період з 2011 до 2020 — на 4,4%, а за період з 2021 до 2030 — на 2,9%. З то­варних груп, що увійшли до агрегованої групи «Машинобудування», найбільш швидкими темпами зростатиме група XVIII (Приладобуду­вання та точне машинобудування). У 2010 році в порівнянні із 2005 ча­стка експорту товарів цієї групи зросте у 5,8 рази (середньорічні темпи приросту — 96%), за період з 2011 до 2020 року експорт товарів цієї групи зросте у 3,3 рази (середньорічні темпи приросту становитимуть 23%). За останній прогнозований період (з 2021 до 2030) обсяг екс­порту цієї товарної групи зросте у 2 рази. До цієї товарної групи вхо­дять найбільш наукоємні товари, зростання експорту яких матиме ключове значення для виходу України на світові ринки високотехно­логічної продукції.

Висновки

Згідно з розробленим прогнозом на 2006-2030 роки знижувати­меться частка галузей з низькою доданою вартістю та тих, що повинні в першу чергу працювати на внутрішній ринок (металургія, хімічна та нафтохімічна промисловість).

Питома вага металургії в експорті товарів обробної промисло­вості зменшиться з 52,9% у 2005 до 42,5% у 2030 році (загальне скорочення частки за період з 2006 по 2030 р становитиме 10,3%).

Згідно з прогнозом частка машинобудування в експорті товарів обробної промисловості за прогнозований період поступово; збільшуватиметься з 17,5% у 2005 до 30,7 у 2030 році, (загальне підвищення частки машинобудування за період з 2006 по 20' роки —13,2%).

Переорієнтація хімічного виробництва більш повне обслуговування внутрішнього ринку, за умов збереження частки зовнішніх ринках, призведе до помітного скорочення частки продукції цих галузей у загальному обсязі експорту товарів обробної промисловості. Загальне скорочення частки хімічної нафтохімічної галузі в загальному експорті товарів обробної промисловості за період 2006-2030 років становитиме 4,5%.

Дещо підвищиться частка харчової промисловості в структурі експорту товарів обробної промисловості України: за прогнозований період вона зросте на 2,9%. Частка легкої промисловості в загально обсязі експорту продукції обробної промисловості України у 2010 році в порівнянні з 2005 знизиться на 0,9%, а у 2020 в порівнянні із 2010 ще на 0,6%. Однак у період з 2021 до 2030 року питома вага легкої промисловості зросте в порівнянні із 2010 на 1,3%.

Основною причиною коливань у прогнозованій структурі експорту можна вважати наслідки, що матимуть галузі вітчизняної промисловості після вступу України до СОТ (підвищення конкуренції, зростання вимог до якості, ціни, насичення внутрішнього ринку імпортною продукцією тощо).