Аномалії пологових сил

Нині найчастіше застосовується така класифікація аномалій пологової діяльності: первинна слабкість пологових сил; вторин¬на слабкість пологових сил; дискоординована пологова діяльність; стрімкі пологи; судомні скорочення матки.

СЛАБКІСТЬ ПОЛОГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІСеред порушень скоротливої функції матки під час пологів провідне місце посідає слабкість пологової діяльності. Розрізняють первинну і вторинну слабкість пологових сил. Первинна слабкість її проявляється з початком пологів і може зберігатися у другий і третій періоди, вторинна — виникає після нормальної пологової діяльності у перший або другий періоди пологів.

За нашими даними (М.С.Бакшеєв, О.Т.Михайленко, 1970), на 30 554 пологів, прийнятих у міських родопомічних закла¬дах, слабкість пологової діяльності виявлено у 2253 роділь, що становить 7,34%. Питома вага цієї патології у першороділь — 84 %, а у повторнороділь — 16 %. Вторинна слаб¬кість пологових сил у структурі цієї патоло¬гії — 8,2%.

Первинна слабкість пологової діяльності

Патогенез. Слабкість пологової діяльно¬сті зумовлена такими чинниками: а) низька чутливість нервових рецепторів матки щодо препаратів тономоторної дії; б) зменшення синтезу окситоцину, простагландинів, серо¬тоніну, катехоламінів, кінінів та естрогенів, особливо естріолу та естрадіолу; в) підвище¬на активність гормону жовтого тіла; г) зни-ження активності АТФ-азиактоміозину, а також синтезу окситоцичних речовин (аце-тилхоліну, пітоцину); д) висока активність пітоцинази, холінестерази та моноаміноксидази — ферментів, що руйнують зазна¬чені вище біологічно активні речовини, а також підвищення активності аденілатциклази, котра каталізує синтез і надлишковий вміст АМФ.

Доведено, що в розв'язуванні пологів чимале значення має стан біоенергетичної ланки м'яза матки та інтрамуральної іннервації міометрію. Встановлено, що під час вагітності в міометрії відбуваються: а) струк¬турні зміни в білковому складі внаслідок збільшення вмісту скоротливого білка актоміозину і зменшення кількості білка строми; б) прогресуюче збільшення в дина¬міці вагітності вмісту глікогену, макроергічних фосфатів (АТФ), серотоніну, кате¬холамінів; в) збільшення наприкінці вагіт¬ності вмісту кальцію, калію й натрію; г) під¬вищення інтенсивності та енергетичної ефективності основних процесів тканинного обміну, що забезпечує ріст м'яза матки і якісну перебудову її білкового складу й енергетичного обміну.

Якщо в якійсь біоенергетичній або ней¬рогуморальній ланці порушаться складні процеси обміну речовин у матці вагітної, котра з органа плодовмістилища під час вагітності перебудовується під час пологів у плодозганяючий моторний орган, може настати слабкість пологової діяльності.

Складному акту, яким є пологи, передує стан підготовки до них нервово-м'язового апарату матки та організму вагітної в цілому. Відомо, що провідну роль у розв'язанні пологової діяльності відіграють естрогенні гормони та низка інших біологічно активних речовин (окситоцин, серотонін, простагландини, ацетилхолін, катехоламіни, кініни). Чим ближче до часу нормальних пологів, тим більше змінюється співвідношення гормонів у бік збільшення вмісту у крові естрогенів, особливо естрадіолу. Під час пологів, ускладнених слабкістю пологової діяльності, в крові відзначається зниження рівня усіх фракцій естрогенів. Л.В.Тимошенко (1968) відзначив різке зниження екскреції естрадіолу при такій патології.

Доведено, що естрогенні гормони в пла¬центі синтезуються з попередників естро¬генів, які виробляються плодом (його над¬нирковими залозами, печінкою та іншими органами); провідну роль у цьому процесі відіграє фетоплацентарний комплекс (мал. 308). Таким чином, виявлено, що слабкість пологової діяльності відбувається на тлі гіпоестрогенії.

Введення естрогенних гормонів та галаскорбіну в експерименті викликає морфо¬логічні та біохімічні зміни в міометрії, схожі до тих, що відбуваються в процесі розвитку нормальної вагітності та пологів.

За даними Кнауса (1951), окситоцин не є гормоном, що самостійно викликає полого¬ву діяльність. На його думку, виникнення перейм залежить не стільки від кількості циркулюючого в крові окситоцину, скільки від ступеня реактивності м'яза матки, тобто біологічної готовності її до реакції на окси¬тоцин.

Причини, що викликають первинну слабкість пологових сил, можуть бути поді¬лені на такі групи: а) причини загального характеру; б) функціональні зміни в матці; в) органічні зміни.