Аномалії пологових сил

Значна частина патологічних станів, що виникають під час вагітності й пологів, зумовлена порушенням моторної функції матки. Скоротлива (моторна) діяльність матки щільно пов'язана з тонусом та збуд¬ливістю її м'язів. Тонус «вагітної» та «на¬роджуючої» матки — це робоча готовність матки до скоротливої активності. Під збуд¬ливістю матки розуміється здатність її реагувати скороченнями на різні екзогенні та ендогенні стимули.

Останнім часом доведено, що розвиток пологових сил багато в чому визначається готовністю організму жінки до пологів. Фізіологічний перебіг пологів можливий лише за наявності сформованої пологової домінанти, котра з'являється замість висна¬женої домінанти вагітності і об'єднує в єдину динамічну систему як вищі нервові центри, так і виконавчі органи. При цьому починають переважати рефлекси, що за¬безпечують умови для прогресуючого пере¬бігу пологів, при одночасному гальмуванні рефлексів, які зберігають вагітність. Клі¬нічно готовність організму до пологів почи¬нає вироблятися в процесі формування пологової домінанти — під час так званого підготовчого періоду до пологів, який за¬вершується в останні 10 днів вагітності й характеризується структурними змінами шийки матки — вкорочення, згладжування та прогресуючого розкриття, тобто саме тих ознак, що називаються «зрілістю» шийки матки.

Поява ознак «зрілості» шийки матки зумовлена низкою морфологічних, біо- і гістохімічних перетворень, що яскраво про¬являються наприкінці вагітності. Зазначені зміни можна виявити у повсякденній клі¬нічній практиці методом бімануального пальпаторного дослідження, використовуючи який слід звертати увагу на консистенцію шийки, ступінь її вкорочення, прохідність шийкового каналу, розташування піхвової частини шийки матки в малому та ступінь розрихлення й товщину нижнього сегмента матки.

Готовність організму вагітної до полог можна визначити за допомогою вивчені тонусу, збудливості та скоротливої активності методами гістерографії та радіотелеметрії, використовуючи для цього спеціальну апаратуру.

Визначити збудливість матки можуть методом окситоцинового тесту Сміта, що полягає у дозованому внутрішньовенному введенні вагітній жінці або роділлі розчину окситоцину.

Методика. Перед початком введення препарату вагітна близько 30 хв має перебувати у горизонтальному положенні, при цьому проводиться реєстрація спонтанної активності матки за допомогою гістерографа або пальпаторно. Безпосередньо перед проведенням тесту готують розчин окситоцину з розрахунку 0,01 ОД препарату на 1 мл ізотонічного розчин натрію хлориду або 5% глюкози; такий розчин вводять вагітній внутрішньовенно — по 1 мл за 1 хв, але н більш як 5 мл цього розчину. Проба вважається позитивною, якщо протягом перших 3 хв від початку введення окситоцину у вагітної починає скорочуватися матка. Як тільки матка почала скорочуватися, інфузію розчину слід припинити.

Якщо окситоциновий тест позитивний спонтанне настання пологів можливе про¬тягом 2 діб з часу проведення проби, якщо негативний — через 3—4 доби, а може й більше.

Окситоциновий тест найчастіше засто¬совується в разі переношування вагітності, лише в окремих випадках вдаються до нього для діагностики готовності матки до пологів.

Готовність організму вагітної до пологів можна визначити шляхом оцінки цито¬логічної картини піхвового мазка: в міру наближення пологів у піхвовому мазку з'являється характерна «естрогенізація» — зростає кількість клітин багатошарового плоского епітелію та зменшується кількість навікулярних базофільних клітин, типових для прогресуючої вагітності.

Оцінюючи загалом готовність організму жінки до пологів, необхідно враховувати також стан плода, його адаптаційно-компен¬саторні можливості щодо внутрішньоутробних умов життя за допомогою фоно- і електрокардіографії, вивчення фракцій фосфоліпідів у навколоплідних водах і в сиро¬ватці крові вагітної. Ці дослідження мають дуже важливе значення, якщо у вагітної наявна акушерська та супутня екстрагенітальна патологія, особливо коли існує великий ризик народження дитини з рес¬піраторним дистрес-синдромом.

Таким чином, визначення ступеня го¬товності організму жінки до пологів, а пло¬да — до позаутробного існування має вели¬ке практичне значення, оскільки дає змогу повною мірою прогнозувати особливості перебігу майбутніх пологів і, зокрема, передбачити можливість настання аномалій пологових сил і порушення стану ново¬народженої дитини.

Аномалії скоротливої діяльності матки можуть виявлятися в ослабленні або надмір¬ному посиленні перейм, порушенні періо¬дичності й ритму скорочень, а також у розладі координації скорочень різних відділів матки.