Ідіопатичний анкілозуючий спондилоартрит (хвороба бехтєрева)

9. Симптом Геслена: у положенні лежачи на спині одна нога хворого звисає з ліжка, іншу ногу хворий приводить до грудної клітки. Цей прийом повинен викликати біль у ділянці сакроілеального з’єднання на боці звисаючої ноги у разі ураження.

Рентгенографія.

Найбільш ранні зміни виявляються у крижово-здухвинних з¢єднаннях, де виявляються ознаки сакроілеїту. Виділяють наступні стадії сакроілеїту за Кellegren (1965):

1 ст. – розширення суглобової щілини внаслідок помірного остеопорозу,вогнищевий субхондральний остеосклероз.

2 ст. – звуження й нечіткість контурів суглобової щілини,узурації, остеосклероз, частковий анкілоз.

3 ст. – повний кістковий анкілоз.

Основні рентгенологічні симптоми при АС:

1. ознаки двобічного сакроілеїту: нечіткість кісткових країв, що утворюють суглоб, суглобова щілина здається більш широкою. Пізніше виникають крайові ерозії, розвивається періартикулярний склероз та анкілоз.

2. утворення синдесмофітів (кісткових мостиків) між прилеглими хребцями внаслідок оссифікації периферичних відділів міжхребцевих дисків. При поширенні утворення синдесмофітів з’являється симптом “бамбукової палки”.

3. передній спондиліт (квадратні хребці) – оссифікація передньої повздовжньої зв¢язки із зниканням нормальної увігнутості хребців.

4. зміни на рентгенограмах периферичних суглобів нагадують ревматоїдний артрит, проте ерозії виражені менше, поєднуються з краєвим періоститом у вигляді вузликів, остеопороз виражений незначно.

5. інші рентгенологічні ознаки: ерозії, склерозування, анкілоз лобкового симфізу, грудинно-реберних, грудинно-ключичних з’єднань, періостальні кісткові розростання, ерозії п’яткової кістки, ерозивний артрит здебільшого з локалізацією у суглобах ступень.

Лабораторні дані:

1. збільшення ШОЕ, лейкоцитоз, гіпохромна анемія.

2. підвищення вмісту серомукоїду, сіалової кислоти, С-РБ, гаптоглобуліну, ά2 і γ –глобулінів відповідно до ступеня активності процесу.

3. Відємна реакція на наявність ревматоїдного фактору.

4. виявлення НLA B27.

5. при ураженні нирок – протеїнурія, циліндрурія, еритроцитурія, ізостенурія.

Лікування. Провідне місце в терапії АС займає кінезотерапія – терапія рухами, спрямованими на збереження рухомості хребта, його розвантаження, активації діафрагмального дихання. Лікувальна фізкультура повинна проводитися обережно, поступово збільшуючи об¢єм навантажень, бажано 3-4 рази на день. Необхідно навчати хворих методиці релаксації.Проводять ретельний пошук вогнищ інфекції і їх санацію.

Актуальна терапія АС спрямована на зменшення больового синдрому і запальних явищ у хребті і суглобах.