Ідіопатичний анкілозуючий спондилоартрит (хвороба бехтєрева)

3. Швидко прогресуючий, що за короткий термін призводить до повного анкілозу.

4. Септичний варіант, що характеризується швидким початком, поливними потами, остудою, лихоманкою, швидкою появою вісцеритів, ШОЕ – 50-60 мм/год.

Стадії хвороби Бехтєрєва.

І стадія – початкова або рання – помірне обмеження рухів у хребті або ж в уражених суглобах; регтгенологічні зміни відсутні або ж визначається нечіткість або нерівність поверхні сакроілеальних з¢єднань, вогнища субхондрального остеоклерозу, розширення суглобових щілин.

ІІ стадія – помірне обмеження рухів у хребті чи периферичних суглобах, звуження щілин сакроілеальних з¢єднань чи їх часткове анкілозування, звуження міжхребцевих суглобових щілин або ознаки анкілозу суглобів хребта.

ІІІ стадія – пізня – значне обмеження рухів у хребті чи крупних суглобах внаслідок їх анкілозування, кістковий анкілоз крижово-здухвинних з¢єднань, міжхребцевих і реберно-хребцевих суглобів з наявністю оссифікації зв¢язкового апарату.

За ступенем функціональної недостатності (ФНС) виділяють:

І – зміни фізіологічних вигинів хребта, обмеження рухомості хребта і суглобів;

ІІ – значні обмеження рухомості хребта і суглобів, внаслідок чого хворий вимушений міняти професія ( ІІІ група інвалідності);

ІІІ – анкілоз усіх відділів хребта і кульшових суглобів, що викликає повну втрату працездатності (ІІ група інвалідності) або неможливість самообслуговування (І група інвалідності).

Приклади формулювання діагнозу:

1. Анкілозуючий спондилоартрит (хвороба Бехтєрєва), центральна форма, повільно прогресуючий перебіг, активна фаза, активність ІІ, стадія І, ФНС І.

2. Анкілозуючий спондилоартрит (хвороба Бехтєрєва), ризомелічна форма, швидко прогресуючий перебіг, активна фаза, активність ІІІ, стадія ІІ, ФНС ІІІ.Анкілозуючий спондилоартрит (хвороба Бехтєрєва), вісцеральна форма. Іридоцикліт, ураження серця (недостатність аортального клапану, СН І), швидко прогресуючий перебіг, активна фаза, активність ІІ, стадія ІІ, ФНС ІІ.

Клінічна картина АС зазвичай розпочинається поступово, в молодому чи підлітковому віці (15-30 років). Появі характерних симптомів можуть передувати загальне нездужання, втрата апетиту, схуднення, загальна слабість, субфебрилітет. АС властива дебютна варіабельність, що значно утруднює ранню діагностику захворювання. Варіанти дебюту АС є наступними [Насонова В.А., Астапеннко М.Г., 1989]:

1. Початок захворювання з ураження сакроілеальних з¢єднань, що проявляється типовим больовим синдромом запального типу в попереково-крижовій ділянці, описується як класичний варіант. Проте внаслідок різноманітності больових відчуттів сакроілеїт як найперший діагноз, на жаль, виставляється рідко.

2. У юнаків найчастіше АС дебютує з підгострого асиметричного моно- олігоартриту суглобів нижніх кінцівок (колінний, гомілковоступеневий), а симптоми сакроілеїту приєднуються пізніше.

3. В дитячому і підлітковому віці (ювенільний анкілозуючий спондилоартрит) хвороба розпочинається як поліартрит, що проявляється мігруючим артритом з ураженням дрібних і крупних суглобів. Приєднання загального інтоксикаційного синдрому, підвищення температури тіла, збільшення ШОЕ симулюють картину гострої ревматичної лихоманки, що найчастіше і виставляється маленьким пацієнтам. Лише приєднання сакроілеїту (через 2-3 тижні, можливо через 3-6 міс.), поява болів у попереково-крижовій ділянці дозволяє запідозрити ювенільний АС.