Історія хвороби: розрив ендометриоїдної кісти правого яйника

Пальцеве обстеження - тонус сфінктера збережений, стінки інфільтрату та пухлин не містять.

Сечовидільна система

Нирки, сечовий міхур і сечоводи пропальпувати не вдалось. Симптом Пастернацького негативний.

Нервова система

Зіниці в нормальному стані, фотореакція фізіологічна.

Больова, тактильна, температурна чутлвість в нормі. Зони гіперстеії – нижня половина живота, паралічі, парези не турбують.

Дермографізм білий, виникає відразу, зникає через 4 хв.

МІСЦЕ ЗАХВОРЮВАННЯ(Locus Morbi)

Живіт в горизонтальному положенні округлої форми. Передня черевна стінка рівномірно і необмежено бере участь в акті дихання. На животі наявні дві пов‘язки, які прикривають рани і просочені геморагічно-серозним ексудатом. Під час перев‘язки при огляді відмічаються дві рани. Одна (основна) – по середній лінії нижче пупка на 2см, довжиною 10см і шириною 0,5см. Краї рани стягнені 12 вузловими швами. Шкіра навколо рани гіперемована, гіперестезована. Друга (діагностична, контрапертура) – у правій здухвинній ділянці коса рана довжиною 8-9см і шириною 0,5см.краї рани стягнені 10 вузловими швами. Шкіра навколо рани гіперемована, гіперестезована. В рану введено дві поліхлорвінілові трубки (дренаж), з яких виділяється геморагічно-серозний ексудат у помірній кількості.

ПОПЕРЕДНІЙ ДІАГНОЗ (Diagnosis Praeliminaris)

Беручи до уваги:

Скарги хворої на біль у ділянці післяопераційної рани, який підсилюяться при поворотах у ліжку, намаганні припіднятися, сухість у роті, спрагу;

Анамнез даного захворювання: захворіла гостро 27.02.2001 року близько 23.00, коли вперше відмітила болі над лоном, які незабаром перемістилися у праву здухвинну ділянку. Біль не іррадіював і не усувався прийомом таблетки «Но-шпа». До обіду інтенсивність болю зросла і хвора звернулася за допомогою у міську поліклініку, звідки була направлена в ургентну лікарню (ТМКЛШД) і там госпіталізована з підозрою на «Гострий апендицит». Під час обстеження ургентними хірургами виявлено: помірну тахікардію (84 удари за хв), живіт округлої форми, рівномірно і симетрично приймає участь у акті дихання, болючість над лоном і у правій здухвинній ділянці, неможливість проведення глибокої пальпації у цих ділянках, позитивні симптоми Ровзінга, Роздольського, Воскресенського, Сітковського; дообстежена лабораторно (зсув лейкоцитарної формули вліво, підвищення ШОЕ) і прооперована з приводу попередньо встановленого діагнозу. Інтраопераційно було виявлено наявність рідини в черевній порожнині (близько 500мл): суміш крові і вмісту кісти, саму кісту правого яйника розміром 4*4 см, яка була тріснута в трьох місцях. Було проведено клиновидну резекцію правого яйника, ушито краї розрізу і залишено дренаж у чероевній порожнині (2 поліхлорвінілові трубки) через контрапертуру;

Дані об‘єктивного обстеження: на животі наявні дві пов‘язки, які прикривають рани і просочені геморагічно-серозним ексудатом. Під час перев‘язки при огляді відмічаються дві рани. Одна (основна) – по середній лінії нижче пупка на 2см, довжиною 10см і шириною 0,5см. Краї рани стягнені 12 вузловими швами. Шкіра навколо рани гіперемована, гіперестезована. Друга (діагностична, контрапертура) – у правій здухвинній ділянці коса рана довжиною 8-9см і шириною 0,5см.краї рани стягнені 10 вузловими швами. Шкіра навколо рани гіперемована, гіперестезована. В рану введено дві поліхлорвінілові трубки (дренаж), з яких виділяється геморагічно-серозний ексудат у помірній кількості. Неможливо провести глибоку пальпацію через значний біль у нижній половині живота. Відсутність перистальтичних шумів при аускультації.

Можна поставити наступний попередній (післяопераційний) діагноз: