Історія хвороби: цукровий діабет, І тип, середньої тяжкості, фаза субкомпенсації

Максимальний рівень глюкозурії – 2% (о 600), ацетон в жодній із порцій сечі не виявлено.

IX. Диференційний діагноз.

За данимипроведеного обстеження дитини провідним синдромом, за яким проводиметься дифдіагностика, є гіперглікемія (рівень глюкози в крові > 5,5 ммоль/л). У дітей гіперглікемія може мати місце при таких станах: цукровий діабет (найчастіша причина), гіпертиреоз, хвороба (синдром) Іценко-Кушінга, феохромоцитома, гіпофізарний гігантизм, органічне враження ЦНС (енцефаліт, крововилив у мозок, пухлина мозку, черепномозкова травма) із подразненням діенцефального центру глікемії, отруєння окисом вуглецю, синдром Прадера-Віллі, синдром DIDMOAD (інсулінорезистентний діабет у дітей в старшому віці, низькорослість, маленькі кисті та стопи, ожиріння, гіпогеніталізм, олігофренія), синдром Альстрема-Хальгрена, аглікогенози. Враховуючи клініко-лабораторні дані обстеження нашої пацієнтки дифдіагноз слід провести із першими трьома приведеними патологічними станами.Гіпертиреоз, як і цукровий діабет, супроводжується гіперглікемією; спільними симптомами є також схуднення, сухість шкіри. Проте комплекс симптомів, типових для гіпертиреозу, - збільшення щитовидної залози, серцево-судинні зміни (тахікардія, посилений верхівковий поштовх, функціональний систолічний шум на верхівці серця, високий пульсовий тиск), очні симптоми (широке розкриття очних щілин із протрузією очного яблука, гнівний погляд, запізнення верхньої повіки при опущенні погляду вниз, рідке й неповне мигання, блиск очей, гіперемія кон`юнктиви, анізокорія, недостатність конвергенції, симптом “простирадла”, психомоторне збудження,- не спостерігаються у нашої хворої: щитовидна залоза не збільшена, серцево-судинна система без відхилень, змін зі сторони очного аналізатора немає, психічний стан не порушений, наявні типові симптоми цукрового діабету: полідипсія, поліурія, ксеростомія. Без специфічного лікування гіпертиреоз протягом року прогресував би, тоді як замісна терапія інсулуном у нашої пацієнтки давала добрий ефект, що є незаперечною ознакою цукрового діабету.

Для остаточного диференціювання гіпертиреозу та цукрового діабету потрібні дані про вміст гормонів щитовидної (тироксин, трийодтиронін) та підшлункової залоз (інсулін, С-пептид) в сироватці крові.

Хвороба (синдром) Іценко-Кушінга, як і цукровий діабет,характеризується гіперглікемією. Ряд типових симптомів дозволяє провести дифдіагноз. Перший патологічний стан характеризується типовим, кушінгоїдним ожирінням (за верхньо-середнім типом із появою facies lunata, матронізму, стрій розтягу на животі, стегнах, плечах, в підколінних ямках), гіпертрихозом та гірсутизмом, вірильним синдромом ( поява вусів та бороди, гіпертрофія клітора із гіпоплазією внутрішніх статевих органів), артеріальною гіпертензією, невротичними змінами психічного статусу; у нашої пацієнтки – дефіцит маси тіла, волосяний покрив та шкіра не змінені, психічний стан не порушений. В динаміці вищеперелічені симптоми гіперкортицизму без специфічного лікування наростали б, тоді як замісна інсулінотерапія при ЦД підтримувала добрий стан хворої протягом 11 міс, що є патогномонічним для ЦД.

Зростання рівня 17-ОКС та 17-КС в сечі дозволяє остаточно підтвердити діагноз гіперкортицизму.

При феохромоцитомі, окрім гіперглікемії, мають місце приступоподібні наростання артеріального тиску із вираженою тахікардією, посиленням верхівкового поштовху, проливним потом, переляком, поліурією; типова прогресуюча втрата зору, знижений апетит. Артеріальний тиск у нашої пацієнтки нормальний, приступоподібні напади відсутні, апатит підвищений. Позитивний ефект від інсулінотерапії вказує на діабетогенне походження гіпеглікемії.

Остаточно діагноз феохромоцитоми може підтвердити визначення дериватів катехоламінів (напр., ванілілмигдалевої кислоти) в сечі на висоті та одразу після приступу, рівень > 9 мг/добу є патогномонічним для пухлини хромафінної тканини наднирників.

X. Заключний клінічний діагноз.

Враховуючи обгрунтоване в попередньому діагнозі, а також дані лабораторного обстеження: гіперглікемія 8,4 ммоль/л, глюкозурія 1% (у загальному аналізі крові), ознаки маніфестного цукрового діабету за даними глікемічного та глюкозуричного профілів, результати проведеної диференційної діагностики, можна сформулювати клінічний діагноз:

Цукровий діабет, І тип, середньої тяжкості, фаза субкомпенсації.

XI. ЩОДЕННИК