Пам'ять. Загальна характеристика пам'яті
Окремі діти, витрачаючи багато часу та сил на заучування матеріалу, відтворюють його неточно і швидко забувають. Слаб¬ка продуктивність пам'яті таких школярів пояснюється різними причинами. Як правило, погане запам'ятовування спостерігається в школярів, які часто пропускають заняття, несистематично ви¬конують навчальні завдання, не володіють прийомами запам'я¬товування. Як показують дослідження, при відповідній роботі процеси запам'ятовування і відтворення у них значно поліпшу¬ються.
Слабка продуктивність пам'яті іноді є наслідком захворюван¬ня, великої перевтоми та іншого фізичного нездужання. Для та¬ких дітей, крім індивідуального навчання і безпосередньої допо¬моги в заучуванні, потрібний спеціальний режим, чергування навчальної діяльності та відпочинку, розумне дозування навчаль¬них завдань і т. д.
Дуже часто незначні результати запам'ятовування залежать не від поганої пам'яті, а від поганої уваги учнів. Якщо учень не¬уважний на уроці або не звик зосереджено працювати, він погано сприймає навчальний матеріал, а отже, йому нічого запам'ято-вувати. Відсутність уваги або недостатня увага учнів на уроці — одна з найважливіших причин поганого запам'ятовування.
Розвиток пам'яті молодшого школяра
Розпочинаючи навчання в школі, діти вже спроможні довільно запам'ятовувати. Однак ця спроможність у них ще слабо розви¬нута. Тому вчителеві треба особливу увагу приділяти тому, щоб молодші школярі вміли довільно запам'ятовувати навчальний матеріал.
Продуктивність довільного запам'ятовування пов'язана з розумовою активністю школяра, з тим, як він розуміє завдання, що постають перед ним у процесі засвоєння знань. Відповідно до завдань запам'ятовування добираються і використовуються най¬більш раціональні прийоми запам'ятовування. В одних випадках школяр повинен запам'ятовувати матеріал якомога точніше, до¬слівно. Так треба запам'ятовувати правила, означення, вірші, де потрібне точне запам'ятовування, дослівне заучування. В інших випадках завдання запам'ятовування полягає в тому, щоб відтво¬рити зміст своїми словами. Це звичайно стосується такого обшир¬ного матеріалу, як літературний, історичний.
Як показують спостереження і спеціальні психологічні до¬слідження, молодші школярі не можуть самостійно вибирати в кожному окремому випадку необхідні прийоми та способи за¬своєння навчального матеріалу. Даючи урок додому, завжди треба вказувати учням прийоми, за допомогою яких вони можуть найправильніше й найдоцільніше виконати завдання.Діти молодшого шкільного віку часто дослівно запам'ятову¬ють і відтворюють весь навчальний матеріал. Це пояснюється тим, що вони не вміють користуватися різними прийомами запа¬м'ятовування. Весь процес заучування в дітей проходить одно¬манітно — вони читають матеріал кілька разів підряд, поки він не запам'ятається. Таке спрямування на дослівне запам'ятовування, якщо його вчасно не припинити, поступово перетво-рюється на звичку взагалі все запам'ятовувати буквально.
Дослівність запам'ятовування в учнів початкової школи, особливо в І—II класах, пояснюється тим, що діти вивчають і заучу¬ють найчастіше матеріал дуже стислий і компактний. Через те, що відтворювати своїми словами такий матеріал першокласники ще не вміють, вони мимоволі запам'ятовують його дослівно. Пра¬гнення молодших школярів дослівно відтворити матеріал пояснюється ще й тим, що діти, не володіючи розгорнутою мовою, не можуть вільно, своїми словами викладати зміст запам'ятовува¬ного матеріалу. Боячись допустити неточність і викривлення при відтворенні, молодші школярі вдаються до дослівного запам'я¬товування.
Відтворення своїми словами змісту навчального матеріалу за¬лежить від розуміння його смислу в процесі заучування. Проте щоб зрозуміти те, що запам'ятовується, треба оволодіти при¬йомами осмисленого запам'ятовування. Одним з прийомів осмис¬леного запам'ятовування, як зазначалось, є смислове групування матеріалу в процесі запам'ятовування. Залежно від характеру матеріалу смислове групування здійснюється по-різному.
Психологічні дослідження показали, що якщо молодші шко¬лярі при запам'ятовуванні розрізненого матеріалу в окремих ви¬падках і вдаються до смислового групування, то, як правило, при запам'ятовуванні зв'язних текстів вони цього прийому не вико¬ристовують. Зокрема, в школярів II класу не спостерігалось жод¬ного випадку групування матеріалу за смислом. Це пов'язано з тим, що учні початкових класів ще погано вміють аналізувати будь-який текст, навчальний матеріал. Молодші школярі, членую¬чи текст на частини, не вміють виділяти істотне і головне в кож¬ній частині й тому відтворюють її зміст повністю. Для них легше дослівно відтворити прочитане, ніж виділити суттєві думки й коротко сформулювати заголовки частин.