Пам'ять. Загальна характеристика пам'яті
Емоційна пам'ять впливає на формування особистості люди¬ни. Вона дає змогу людині регулювати свою поведінку залежно від раніше пережитих почуттів. Пережиті й збережені в пам'яті почуття виступають як спонукальні сили або до здійснення тієї чи іншої дії, вчинка, або до відмови від дії, якщо з нею пов'язані негативні переживання в минулому. Емоційна пам'ять — найважливіша умова духовного розвитку людини. Якби людина за-бувала почуття радості й задоволення від зробленого благород¬ного та морального вчинку, так само як і муки сумління, спричи¬нені поганим вчинком, то вона мала б слабку спонуку до нового здійснення благородних справ і утримання від поганих, антимо¬ральних.
Відтворені (або вторинні) почуття можуть відрізнятися від первісних як за силою, так і за характером, змістом. За силою відтворене почуття може бути слабкішим або рівним первісному.
Прикладами тут можуть бути такі життєві факти, коли сильне й глибоке горе, сильна радість з часом слабішають у нашій пам'я¬ті. Горе змінюється смутком і сумом, радість — спокійним задо¬воленням. Вторинне почуття може мати ту саму силу, що й пер¬вісне. Це буває тоді, коли пережите раніше почуття пов'язане з подіями й фактами, які мають життєво важливе значення.Образна пам'ять. Образна пам'ять — це збереження і відтво¬рення образів раніше сприйнятих предметів та явищ дійсності. Образна пам'ять буває зоровою, слуховою, дотиковою, нюховою та смаковою. Зорова і слухова пам'ять найчіткіше проявляються в усіх нормально розвинутих людей, а розвиток дотикової, ню¬хової і смакової пам'яті пов'язаний переважно з різними видами професійної діяльності (наприклад, у дегустаторів харчової про¬мисловості) або спостерігається в людей, позбавлених зору й слуху. Яскравим прикладом їх виняткового розвитку є Ольга Скороходова.
Високого розвитку образна пам'ять досягає в людей художніх професій: художників, музикантів, письменників.
Деякі люди мають надзвичайно яскраво виражену пам'ять, що зветься ейдетичною (від грецького слова «ейдос» — образ) пам'яттю. Ейдетичні образи є наслідком інертності збудження центральної кіркової ланки зорового чи слухового аналізатора. Тому людина-ейдетик деякий час після сприйняття продовжує в усіх деталях бачити тільки-но сприйняту картину, чути мело¬дію і т. д.
Точність відтворення об'єктів, що сприймаються, тобто відпо¬відність образу оригіналу, істотно залежить від участі мови при закріпленні в пам'яті сприйнятого. Найважливішу роль тут віді¬грає правильне пояснення того, що сприймається. Шкільна прак¬тика підтверджує це положення. Школярі, що сприймають пред¬мет без словесного пояснення, як правило, відтворюють його образ неточно, фрагментарно (уривчасто).
Словесно-логічна пам'ять. Словесно-логічна пам'ять виражає¬ться в запам'ятовуванні і відтворюванні думок. Думки не існують поза мовою, поза тими чи іншими словами та виразами. Тому такий вид пам'яті називають не просто логічним, а словесно-ло¬гічним.
Відтворення думок не завжди відбувається в тому самому словесному виразі, в якому вони були спершу висловлені. В од¬них випадках запам'ятовується і відтворюється лише загальний смисл, суть виражених думок, а буквальне словесне відтворення їх не потрібне. В інших — запам'ятовується і відтворюється не тільки загальний смисл змісту, а й точне, буквальне словесне ви¬раження думок (заучування напам'ять). Однак буквальне від¬творення словесного матеріалу може відбуватися без розуміння його смислу, тоді заучування буде вже не логічним, а механіч¬ним запам'ятовуванням. Істотну роль при цьому відіграє рівень мовного розвитку. Чим менше розвинута мова школяра, тим важче йому виразити смисл своїми словами. Але в цьому випадку й важливо спонукати дитину переказувати навчальний матеріал своїми словами.
Запам'ятовування смислу — це запам'ятовування загальних і суттєвих сторін та ознак матеріалу й відвертання від деталей і малозначущих індивідуальних його ознак. Виділення суттєвого залежить від розуміння самого матеріалу, того, що в ньому є найважливішим і значущим, а що — другорядним. Отже, запа¬м'ятовування і відтворення смислового матеріалу тісно пов'язано з процесами мислення, з розумовим розвитком людини, із запа-сом її знань. Діти, особливо молодшого шкільного віку, самостій¬но виділяють окремі істотні ознаки з великим трудом, їм необ¬хідна допомога вчителя. Що ж до деталей, то діти запам'ятову¬ють і відтворюють їх нерідко дуже добре, надають їм непропор¬ційно великого значення, особливо коли ці деталі мають яскраву наочність, конкретність і емоціональний вплив.
Довільна і мимовільна пам'ять. Ці види пам'яті розрізняють¬ся залежно від мети та способів запам'ятовування і відтворюван¬ня. Якщо не ставиться спеціальна мета запам'ятати й пригадати той чи інший матеріал і він запам'ятовується пасивно, немовби сам собою, без застосування спеціальних прийомів, без вольових зусиль, — така пам'ять є мимовільною. Якщо ставиться спеці¬альна мета запам'ятати, застосовуються відповідні мнемічні (від грецького слова «мнеме» — пам'ять) прийоми, робляться вольові зусилля — така пам'ять буде довільною.