Пам'ять. Загальна характеристика пам'яті
Дослідження показали, що мимовільне запам'ятовування мо¬же бути використано в педагогічній роботі в тих випадках, коли новий навчальний матеріал треба добре усвідомити. Тут основ¬не завдання учня — усвідомлення нового, а запам'ятовування цього нового відбувається мимовільно, в самому процесі осмис¬лення. Передчасна постановка спеціального завдання на запа¬м'ятовування нерідко негативно позначається на розумінні. То¬му іноді вчитель каже школярам: «Спочатку зрозумійте, розбе¬ріться, не стараючись будь-що запам'ятати».
Довільне запам'ятовування на відміну від мимовільного сві¬домо спрямоване на запам'ятовування певного матеріалу. При довільному запам'ятовуванні людина докладає необхідні вольо¬ві зусилля, мобілізує себе на краще й міцніше запам'ятовування матеріалу, застосовуючи для цього спеціальні прийоми та спосо¬би запам'ятовування. Навчальна діяльність школярів — засво¬єння знань, набування вмінь та навичок — спирається переваж¬но на довільне запам'ятовування. Систематичне, планомірне, спеціально організоване запам'ятовування із застосуванням пев¬них прийомів називають заучуванням.
Довільне запам’ятовування здійснюється двома способа¬ми: механічним і смисловим.
Механічне запам'ятовуван¬ня — це послідовне заучування окремих частин матеріалу без опори на смисловий зв'язок між ними. Так, школярка, готуючи урок, п'ять-шість разів прочи¬тала одну сторінку підручника, потім стільки ж разів на¬ступну. В класі дівчинка добре переказала те, що було напи¬сано у підручнику, але не змо¬гла відповісти на найпростіші запитання вчителя.
— Я краще все підряд роз¬повім, мені на запитання відпо¬відати важко,— заявила вона.
Це сталося тому, що учени¬ця завчила урок механічно, не вдумуючись у зміст матеріалу.До механічного запам'ятовування учні вдаються в трьох ви¬падках: по-перше, коли вони не можуть зрозуміти смисл виучу¬ваного матеріалу; по-друге, коли окремі частини матеріалу не пов'язані між собою за смислом (наприклад, окремі назви пред¬метів, хронологічні дати, числові вирази тощо); по-третє, тоді, коли вчитель вимагає знати все точно так, як написано в підруч¬нику. Коли вчитель систематично вимагає тільки дослівних від¬повідей від учнів, то цим виховується в них механічний спосіб засвоєння матеріалу.
Часто методика опитування учнів у класі визначає способи запам'ятовування ними навчального матеріалу. Учень пристосо¬вується до системи опитування вчителя: якщо вчитель ставить багато запитань за змістом, змушує учнів міркувати, відповідати урок, то учень старається запам'ятовувати навчальний матеріал, роздумуючи в процесі його заучування.
Механічне запам'ятовування матеріалу часто призводить до формального засвоєння знань. Крім того, механічне запам'ятову¬вання неекономне, воно вимагає значно більше часу, ніж запам'я¬товування смислове. Однак механічне запам'ятовування в розум¬ному поєднанні із смисловим запам'ятовуванням корисне. Важ¬ливо ґрунтовно розібратися, подумати й вивести правило, а потім уже його завчити; добре розібратися в історичних фактах, а потім додатково вивчити хронологічні дати.
Смислове запам'ятовування безпосередньо пов'язане з про¬цесами мислення, воно спирається на розуміння змісту матеріа¬лу, на усвідомлення тих логічних зв'язків, які існують між його частинами. У психології розроблено ряд прийомів, що полегшу¬ють смислове запам'ятовування виучуваного матеріалу.
Один з прийомів, що сприяє смисловому запам'ятовуванню,— смислове групування матеріалу. Під смисловим групуванням слід розуміти членування матеріалу на частини з виділенням головного й істотного в кожній частині.
Після загального ознайомлення з матеріалом він має бути детально проаналізований і розчленований на смислові групи чи частини. У кожній частині треба знайти й виділити смислові опорні пункти, тобто думки, словесні вирази та образи, які ви¬значають основну суть даної частини, і сформулювати цю суть у вигляді коротких заголовків до кожної частини.
Далі необхідно провести синтетичну, узагальнюючу роботу, тобто встановити зв'язки між виділеними частинами виучувано¬го матеріалу й зрозуміти логічну послідовність їх розміщення. Мислительна обробка повинна завершитися складанням загаль¬ного плану розміщення навчального матеріалу. Зрозуміло, що на цьому запам'ятовування матеріалу не закінчується. Все, що добре усвідомлено, має бути закріплене в пам'яті наступними повтореннями.