Пролапс мітрального клапана у дітей: раціональні підходи до спостереження

Доцільно використовувати антиоксиданти (вітаміни Е, С, А, селен), які зменшують перекисне окислення ліпідів, що знижує пошкоджуючий вплив перекисів та вільних радикалів на міокард. За показанням призначають препарати магнію, полівітамінні комплекси. Використовують також препарати, що стимулюють енергетичний обмін у міокарді (АТФ, фосфаден).

За наявності на ЕКГ змін процесів реполяризації, порушень серцевого ритму, широко використовують солі калію. Рекомендують калієву дієту (ізюм, курага, банани, горіхи, печена картопля тощо), в інших випадках — фармакологічні препарати (панангін або аспаркам). Застосовують також препарати екстракту плодів глоду, що має позитивну інотропну дію, зменшує збудливість міокарда, посилює кровообіг у коронарних судинах.

Останнім часом накопичено позитивний досвід використання препаратів антигомотоксичної терапії в кардіології дитячого віку. Так, при дисметаболічних змінах у міокарді доцільно використовувати коензим-композитум, що активує тканинне дихання й окислювально-відновні процеси на рівні циклу Кребса і неспецифічних каталізаторів, зумовлює збільшення кількості енергії, що виробляється кардіоміоцитом. Препарат впливає на цикл Кребса як індуктор заблокованих або неактивованих внутрішньоклітинних ферментних систем. Дозування: дітям 2–6 років — по 1/3–1/2 ампули, з 6 років і підліткам — по 1 ампулі в/ш, п/ш, в/м 2–3 рази на тиждень, в середньому 10 ін’єкцій. Варіантом є використання препарату у вигляді питних ампул.

Доведена висока ефективність ангіо-ін’єлю у дітей із вираженим кардіалгічним синдромом та кралоніну у дітей з кардіальними дизритміями. Так, ангіоін’єль покращує коронарний кровообіг шляхом впливу на судинний тонус, оптимізує механізми адаптації організму до фізичного навантаження, корегує зміни вегетативного статусу. Дозування: дітям 2–6 років — по 1/3–1/2 ампули, з 6 років і підліткам — по 1 ампулі в/ш, п/ш, в/м 2–3 рази на тиждень, в середньому 10 ін’єкцій.

Кралонін, завдяки основному компоненту Crategus (плоди глоду) та двом потенціюючим речовинам, справляє антиаритмічний ефект за рахунок подовження рефрактерної фази, має позитивну інотропну дію за рахунок підвищення внутрішньоклітинної концентрації кальцію та нормалізує обмінні процеси в міокарді. Кралонін застосовують внутрішньо сублінгвально (діти до 2 років — 3 краплі, 2–6 років — 5 крапель, старше 6 років — 10 крапель) 3 рази на добу курсом до 1 місяця.

При помірних проявах симпатикотонії використовують фітотерапію седативними травами (валеріана, собача кропива, листя м’яти перцевої, меліси, трилисника, хміль, півонія), що мають седативну дію, нормалізують функцію стовбура головного мозку й гіпоталамуса. Фітотерапію призначають у вікових дозах, курс — до 1 місяця.Беллоїд (0,03 г барбаміла, 0,1 мг алкалоїдїв беладони, 0,3 мг ерготоксину) та белласпон (0,02 фенобарбіталу, 0,3 мг алкалоїдїв беладони, 0,3 мг ерготаміну) зменшують збудливість центральних та периферичних адренергічних і холінергічних структур, заспокійливо впливають на гіпоталамічну зону мозку, нормалізують функцію обох відділів вегетативної нервової системи. Призначають з урахуванням віку дитини, по 1 таб. 1–3 рази на день протягом 2–3 тижнів.При неврозоподібних станах, психопатологічних розладах за призначенням невролога використовують транквілізатори: мебікар, що не має міорелаксуючого та снодійного ефекту, не заважає денній роботі, курс — 1 місяць; фенібут, якому властива більш виражена транквілізуюча активність, який зменшує емоційну напругу, страх, поліпшує сон, курс — 4–6 тижнів.

Від занять фізкультурою (в загальній групі) та спортом звільняють дітей з ПМК, що супроводжується мітральною регургітацією, шлуночковими аритміями, збільшенням інтервалу QТ, порушеннями процесів реполяризації та виникненням непритомних станів [2]. На XXVI конференції Bethesda (США, 1994) були затверджені рекомендації щодо участі в спортивних змаганнях осіб з ПМК. Так, спортсмени з даною патологією (включаючи міксоматозну дегенерацію стулок) можуть брати участь у будь-яких спортивних змаганнях лише за відсутності таких факторів:

- в анамнезі синкопе аритмогенного генезу, підтверджене документально;

- випадки раптової смерті серед родичів, пов’язані з ПМК;

- рецидиви пароксизмальних суправентрикулярних тахікардій, особливо при їх посиленні на фоні фізичного навантаження;

- мітральна регургітація;