Пролапс мітрального клапана у дітей: раціональні підходи до спостереження

На вираженість пролабування стулок впливають також ступінь наповнення лівого шлуночка кров’ю та його кінцевий діастолічний об’єм. Чим частіше ритм серця, більш виражена гіперкінезія та чим менше наповнення шлуночка, тим більше наближаються всі компоненти ЛШ в систолу, менше натягнення хорд, що сприяє більшому пролабуванню. Тому виявлення ПМК у дітей на фоні дегідратації, гіповолемії, тахікардії часто являє собою гіпердіагностику.

Електрокардіографічні зміни при ПМК неспецифічні та відображають порушення фази реполяризації. Виявляють інверсію зубця Т, інколи з незначною депресією сегмента ST, частіше у ІІ, ІІІ, аVF відведеннях, а також у лівих грудних. Крім того, у дітей з ПМК при електрокардіографії виявляються різні види порушень серцевого ритму та провідності, частота виявлення яких збільшується майже в 3 рази при холтерівському моніторуванні [3] та становить, за даними літератури, від 54,3 до 87 % [3, 5, 10].

Рентгенологічно за відсутності мітральної регургітації розширення тіні серця не відбувається, навпаки — частіше вона має форму “крапельного” серця.

Діагностичні критерії первинного ПМК (Фремінгейм-ське дослідження, 1986)

1. Головні критерії:

- аускультативні — середньо-пізньосистолічне клацання в поєднанні з пізньосистолічним шумом, середньо-пізньосистолічне клацання на верхівці, ізольований пізньосистолічний шум на верхівці;

- аускультація в поєднанні з ехокардіографією — голосистолічний шум мітральної регургітації та відповідний ехокардіографічний критерій;

- ехокардіографічні — зміщення септальних стулок у систолу поза точкою коаптації, в проекції довгої вісі лівого шлуночка та в чотирикамерній проекції з верхівки; пізньосистолічне пролабування більш як на 3 мм.

2. Додаткові критерії:

- анамнестичні — невротичні прояви, психоемоційна лабільність, наявність ПМК серед родичів І ступеня;

- аускультативні — непостійне середньо-пізньосистолічне клацання на верхівці;

- клінічні — знижена маса тіла, астенічна конституція, знижений артеріальний тиск, ознаки диспластичного розвитку;- рентгенографічні — малі розміри серця, вибухання дуги легеневої артерії;

- ехокардіографічні — пізньосистолічний пролапс (2 мм), голосистолічний пролапс (3 мм), в поєднанні з критеріями двомірної ЕхоКГ; систолічне прогинання стулок за лінію коаптації в чотирикамерній проекції.

3. Неспецифічні критерії:

- клінічні — біль у грудній клітці, слабкість, запаморочення, задишка, серцебиття, напади страху;

- електрокардіографічні — ізольована інверсія зубців Т у відведеннях ІІ, ІІІ, аVF, або в поєднанні з інверсією в лівих грудних відведеннях;

- ехокардіографічні — ізольоване помірне систолічне прогинання мітральних стулок у чотирикамерній проекції;

- за даними холтерівського моніторування — передсердні та шлуночкові (поодинокі, групові) екстрасистоли.

Наявність двох головних критеріїв, тобто поєднання аускультативних та ехокардіографічних ознак, дозволяє переконливо говорити про первинний ПМК. Діагноз ПМК може бути встановлений за наявності одного головного і декількох додаткових критеріїв.