Ревматизм (гостра ревматична лихоманка)

I період (латентний). Триває 2-4 тижні. Цей період характеризується процесами імунологічної перебудови після стрептококової інфекції до початку ревматичної атаки. Перебігає безсимптомно з клінічними проявами, що характерні періоду інфекції, що затягнувся (слабкість, недомагання, зниження працездатності, носові кровотечі, блідість шкірних покривів).II період. Період гіперергічних реакцій з клінічним оформленням хвороби у вигляді мігруючого поліартриту крупних суглобів, кардиту, васкуліту, тощо. При активному лікуванні в перші 7-10 днів можливе повне видужання.

III період. Період численних проявів поворотного ревматизму з прогресуванням важкості вад серця і розвитком гемодинамічних ускладнень. Характеризується прогресуванням імунологічних розладів, схильністю до аутоімунізації. Власне цей період і формує усі властиві ревматизму клінічні варіанти.

Основні клінічні дифеніції ревматизму.

Виділяють серцеві і позасерцеві прояви ревматизму. Початок розвитку і тривалість ревматичних синдромів наведена в табл. 4.

Таблиця 5.5.

Хронологія розвитку основних клінічних синдромів ревматизму

(В.А.Насонова, 1990).

Ревматичний поліартрит.

Це один із головних клінічних проявів і діагностичних критеріїв ревматизму.

Характерні наступні ознаки:

1. Симетричне ураження крупних суглобів.

2. Летучість артритів, що проявляється швидкою появою і зворотним розвитком (навіть без лікування) запального процесу (мігруючий характер суглобового синдрому).

3. Поворотність артриту – усі суглобові прояви зникають безповоротно.

4. Різка болючість та обмеження рухів в суглобах у момент атаки.

5. Втягнення в патологічний процес періартикулярних тканин.

Для клініки характерна поява больового і суглобового синдромів, що швидко наростають, температурна реакція. Рухи в суглобах різко обмежені. Суглоби збільшені в об’ємі, помітна набряклість періартикулярних тканин. Шкіра над суглобами червона й гаряча. Положення в ліжку хворого часто з напівзігнутими кінцівками.

Ревматичний кардит.

Саме цей синдром визначає нозологічну специфічність ревматизму і вислід хвороби в цілому.

Для ревматичного кардиту характерно втягнення в патологічний процес усіх оболонок серця, при цьому ураження міокарда – рання і обов¢язкова ознака, на тлі якої розвивається ендокардит і перикардит.

Ревматичний міокардит.