Ревматизм (гостра ревматична лихоманка)
І08.2 Поєднані пораження аортального і тристулкового клапанів
І08.3 Поєднані пораження мітрального, аортального і тристулкового клапанів
І08.8 Інші множинні хвороби клапанів
І08.9 Множинне пораженні клапанів, не уточнене
І09 Інші ревматичні хвороби серця
І09.0 ревматичний міокардит
І09.1 Ревматичні хвороби ендокарду, клапан не уточнений
І09.2 Хронічний ревматичний перикардит
І09.8 Інші уточнені ревматичні хвороби серця
І09.9 ревматичні хвороби серця, не уточнені.
Приклади формулювання діагнозу. Примітка: При формулюванні діагнозу по можливості вказати: а) число достовірний атак ревматичної лихоманки: б) ступінь важкості первинного і поворотного без вади серця кардиту; в) тип ревматичної вади серця; г) докази попередньої стрептококової інфекції (ангіна, скарлатина, фарингіт, а також підвищення титрів антистрептококових антитіл)
1. Гостра ревматична лихоманка, а/ф, активність II. Кардит. av блокада I ступеня. Артрит обох колінних суглобів. Церебральний васкуліт. СН І, ФК І. ФНС I.
2. Гостра ревматична лихоманка, а/ф, активність І. Хорея. СН 0.
3. Рецидивуюча (повторна) ревматична лихоманка, а/ф, активність І. Кардит. Комбінована мітральна вада серця з перевагою стенозу лівого венозного отвору ІІІ ступеня. Шлуночкова екстрасистолія, ІІ клас за Лауном. СН ІІА, ФКІІІ. Напад гострої лівошлуночкової недостатності (дата).
4. Ревматична хвороба серця. Комбінована мітральна вада з перевагою стенозу лівого венозного отвору ІІІ ступеня. Миготлива аритмія, тахісистолічна форма. СНIIБ, ФК ІІІ.
Таблиця 5.4.
Клініко-лабораторна характеристика активності ревматичного процесу (В.А. Насонова,1989).
Клініка. Незважаючи на характерний для ревматизму поліморфізм клінічних проявів, широкий діапазон варіантів перебігу, цій хворобі властива низка особливостей, а саме:
1) зв’язок із перенесеною стрептококовою інфекцією;
2) наявність абсолютних ознак ревматизму за Кіселем – Джонсон –Нестеровим;
3) схильність до формування вад серця.
Згідно з А.І. Нестеровим (1973), в розвитку ревматичного процесу виділяють три періоди. Вони мають практичне значення, орієнтуючи лікаря на раннє профілактичне і патогенетичне лікування ревматизму.