Тактика ведення пацієнтів із нестабільною стенокардією та інфарктом міокарда без елевації сегмента ST

- група високого ризику розвитку інфаркту міокарда та кардіальної смерті;

- група низького ризику.

До групи високого ризику розвитку кардіальних подій належать:

- пацієнти з двома або більше факторами несприятливого прогнозу, такими як повторна ішемія міокарда на фоні проведення антиангінальної терапії,

- рання постінфарктна нестабільна стенокардія,

- підвищений рівень тропоніну,

- нестабільність гемодинаміки протягом періоду спостереження,

- складні порушення ритму,

- цукровий діабет,

- ЕКГ графіка, яка не дозволяє оцінити змін сегмента ST.

До групи низького ризику належать:

- пацієнти без повторних епізодів болю в грудній клітині протягом періоду спостереження,

- без депресії або елевації сегмента ST, але з негативними зубцями Т, плоскими зубцями Т або нормальною картиною ЕКГ,

- без підвищення рівня кардіального тропоніну або інших біохімічних маркерів пошкодження міокарда при початковому та повторному вимірюванні (проведеному в період 6–12 годин)?

- проводити стрес-тест з метою підтвердження чи встановлення діагнозу ІХС та у невизначених випадках, щоб оцінити ризик подальших подій у пацієнтів з ІХС.

Американска колегія кардіологів виділяє три категорії ризику (табл. 1):

- група високого ризику,

- група проміжного ризику,

- група низького ризику.

Порівнюючи основні підходи до лікування, слід зазначити, що в Американському керівництві набагато детальніше висвітлено тактику ведення хворих у відділенні невідкладної терапії, визначено категорії пацієнтів, подальше лікування яких може проводитися в амбулаторних умовах, встановлено необхідні заходи для моніторування стану хворих у стаціонарі.

Суттєвих розбіжностей стосовно груп препаратів та окремих засобів між Керівництвами не існує. Проте певні відмінності є (табл. 2).Рекомендації Американської колегії кардіологів містять більш детальну інформацію стосовно дозування препаратів, що застосовуються для лікування ГКС. У таблицях 3–5 представлено режими введення основних груп лікарських засобів.

За даними Європейського товариства кардіологів та Американської колегії кардіологів інвазивна тактика ведення пацієнтів з ГКС рекомендується з метою лікування рецидивуючої або триваючої ішемії міокарда, запобігання розвитку інфаркту міокарда або смерті. Показання для реваскуляризації міокарда та вибір стратегії лікування визначаються поширеністю та ангіографічними характеристиками ураження коронарних судин і не відрізняються у вищезгаданих рекомендаціях. Проте Американське керівництво дає більш детальну інформацію, розподілену по класах.