Тактика ведення пацієнтів із нестабільною стенокардією та інфарктом міокарда без елевації сегмента ST

- депресія сегмента ST;

- діагностичні зміни сегмента ST;

- підвищення рівня серцевих тропонінів;

- виявлення тромбу при ангіографічному дослідженні.

В) Маркери довгострокового ризику:

1.Клінічні маркери

- вік,

- перенесені раніше інфаркт міокарда, шунтування коронарних артерій, цукровий діабет, застійна серцева недостатність, гіпертензія.

2. Біологічні маркери

- дисфункція нирок (підвищений рівень креатиніну або знижений кліренс креатиніну),

- запальні маркери, рівень С-реактивного білка, фібриногену, інтерлейкіну-6.

3. Ангіографічні маркери

- дисфункція ЛШ,

- ступінь ураження коронарних судин.Всі запропоновані Європейським товариством кардіологів критерії оцінки ризику віднесені до рівня доказів А.Американська колегія кардіологів виділяє ранню стратифікацію ризику та діагностичну тактику на госпітальному та позагоспітальному етапах. Рання оцінка ризику є більш детальною, ніж у рекомендаціях ЄТК, та розподілена за загальноприйнятими у доказовій медицині класами:

клас I: процедура або втручання є корисними і ефективними;

клас ІІ: корисність і ефективність даних процедур є дискутабельною:

IIa: отримано більше доказів щодо ефективності,

IIb: отримано менше доказів щодо ефективності;

клас III — визнана неефективність та шкідливість.

Клас І

1. Всі пацієнти з дискомфортом у грудній клітці або гострою ішемією, яка спричинена захворюванням коронарних судин, розподіляються по групах ризику (високого, проміжного або низького) (рівень доказів С).

2. Пацієнти, які мають дискомфорт у грудній клітці, потребують ранньої стратифікації ризику, що базується на визначенні симптомів болю, даних фізикального обстеження, змінах на ЕКГ та визначенні маркерів міокардіального пошкодження (рівень доказів В).

3. Хворим з больовим синдромом необхідний терміновий (протягом 10 хвилин) запис ЕКГ у 12 відведеннях, якомога раніше необхідно зареєструвати ЕКГ у хворих з ГКС в анамнезі (рівень доказів С).