Зворотний зв'язок

Хронічні ентерити

13. Посів кишечного соку і калу на виявлення явищ дисбактеріозу.

При ХЕ порушується склад мікробної флори, що заселяє товсту киш¬ку, і різко зростає кількість мікробних тіл в просвіті тонкої кишки, нерідко досягаючи 106-109 в 1 мл кишечного секрету. В здо¬рових людей мікробна флора в тонкій кишці відсутня або не пере¬вищує 104.

14. Рентгенологічне дослідження тонкої кишки в умовах штучної гіпотонії, а також товстої кишки (іригоскопія). Можна також вико¬ристати провокаційний рентгенівський тест з дисахаридами (пасаж по тонкій кишці).

15. Дихальні тести, основані на визначенні в повітрі, що видихає¬ться, вмісту ізотопів 14С і 3Н після внутрішнього, рідше внутрішньовенного введення лактози, міченої ізотопом вуглецю або водню. При недостатності переварювання або всмоктування лактози концентрація ізотопів в повітрі, що видихається, зменшується.

Наявність значної кількості тестів свідчить про те, що досліджен¬ня тонкої кишки є одним з найважчих в гастроентерології. На думку А.В.Фролькіса (1989) вибір методів діагностики ентеральної недостатності залежить від типу лікувального закладу і реко-мендує проводити:

І. В поліклініці:

1. Копрологічне дослідження (виявлення стеатореї, креаторея, рН ка¬лу, молочної кислоти і інших редукуючи субстанцій в фекаліях.

2. Визначення ефекту елімінаційних дієт (безглютенової, дієти з виключенням молока і молочних продуктів, злакових).

3. Отримання ефекту від деяких медикаментів (панкреатичних фер¬ментів, мікроелементів, вітамінів, антибіотиків широкого спектру дії)

4.Дослідження крові з визначенням рівня загального білка, білкових фракцій, протромбіну, кальцію, креатиніну, холестерину, заліза.

5. Проба з йодистим калієм.

ІІ. В загальнотерапевтичному стаціонарі:1. Проба на толерантність до лактози, інших дисахаридів.

2. Рентгенологічні методи.

ІІІ. В спеціалізованому гастроентерологічному стаціонарі:

1. Тест на всмоктування Д-ксилози.

2. Кількісне визначення жиру в фекаліях (по Ван де Камеру).

3. Тест з міченими ліпідами.

4. Тест на всмоктування міченого вітаміну В12.

5. Дихальні тести.

6. Тест з альбуміном, міченим хромом.

7. Біопсія тонкої кишки з її морфологічним дослідженням і визна¬ченням активності інтестінальних ферментів.

Диференціальний діагноз. Встановлення діагнозу хронічного ентериту обов’язково передбачає подальше дослідження длявиявлення етіології (А.С. Белоусов і співавт., 2002).


Реферати!

У нас ви зможете знайти і ознайомитися з рефератами на будь-яку тему.







Не знайшли потрібний реферат ?

Замовте написання реферату на потрібну Вам тему

Замовити реферат