Хронічні ентерити
Класифікація (А.В. Фролькіс, 1996, А.Н. Окороков, 1999):
1. Етіологія
1.1. Інфекційні
1.2. Паразитарні
1.3. Токсичні
1.4. Медикаментозні
1.5. Аліментарні
1.6. Раціаційні
1.7. Після операцій на тонкій кишці
1.8. Вроджені аномалії тонкої і ензимопатії
1.9. При недостатності ілеоцикального клапана .
1.10. Вторинні (при інших захворюваннях)
2. Переважна локалізація
2.1. Хронічний еюніт
2.2. Хронічний ілеїт
2.3. Хронічний тотальний ентерит
3. Характер морфологічних змін тонкої кишки
3.1. Еюніт без атрофії
3.2. Еюніт з помірною парціальною ворсинчатою атрофією
3.3. З субтотальною ворсинчатою атрофією
4. За клінічним перебігом
4.1. Легкий перебіг (переважають місцеві кишкові симптоми, підвищена стомлюваність і дефіцит маси тіла на більше 5 кг)4.2. Середньої важкості (відмічається більш виражена втрата маси тіла в умовах повноцінного харчування (до 10 кг) з’являються трофічні порушення, електролітні зрушення)
4.3. Важкий перебіг. Для важкої форми властиві прогресуюча втрата маси тіла, дистрофічні зміни шкіри, нігтів, волосся, симптоми гіповітамінозу, біль в литкових м’язах, кістках, гіпопротеїнемія, анемія, гіпотензія, набряки, порушення менструального циклу у жінок, статева слабість у чоловіків.