Цінова політика в комлексі банківському маркетингу

У системі банківського маркетингу прибуток відображає основні фінансові результати його ділової активності і дає йому можливість зробити усі виплати в бюджет, своїм контрагентам та інш..

У процесі аналізу своєї діяльності будь-який банк визначає поточний і перспективний прибуток. У класичній теорії маркетингової діяльності розрізняють:

Бухгалтерський прибуток, що являє собою суму загальної виручки банку за

винятком його зовнішніх витрат.

Економічний прибуток - це бухгалтерський прибуток за винятком суми внутрішніх витрат, зроблених у процесі самостійного використання власних ресурсів.

Аналіз поточного прибутку виробляється наприкінці кожного місяця (кварталу, року) і являє собою скоріше звіт про минулу й оперативній діяльності банку, тобто містить елементи ретроспективного й оперативного аналізу. За отриманими результатами розраховуються сума заробітної плати, потосна кредито та лпатоспроможність та інш. Аналіз рівня перспективного прибутку визначає міри, що повинні бути прийняті банківським керівництвом і всім колективом для досягнення більш високої норми прибутку, більш стабільного авторитету (рейтингу) на ринку, серед партнерів і конкурентів. Фактори, що впливають на прибуток будь-якого банку, можуть бути зовнішніми і внутрішніми. До зовнішніх факторів відносяться такі, як рівень інфляції і валютний курс, політичні, економічні, демографічні, екологічні і інші фактори, імовірність виникнення ринкових форс-мажорних обставин, що не залежать від діяльності самого банку. До внутрішніх факторів відносяться такі, як рівень собівартості окремих операцій, послуг і груп послуг, якість і надійність, умови збуту і сервісу, якість реклами, рівень забезпеченості обіговим капіталом і співвідношення між власним і позиковим капіталом, і проч. Для аналізу перспективного рівня прибутку можна використовувати деякі види факторного аналізу або дисперсійний аналіз .

За допомогою різних методів факторного аналізу, наприклад, можуть бути виявлені резерви підвищення рівня прибутку. З цією метою необхідно провести математично-статистичний аналіз для вивчення впливу визначеного набору статистичних факторів на кінцеві результати роботи банку, тобто рівень його прибутку. Точний кількісний вимір економічного результату впливу кожного окремого фактора деталізує механізм формування кінцевих результатів роботи банку.

2.4. Методи ціноутворення в КБ

Після аналізу всіх факторів, що впливають на цінову стратегію, банк визначає методи ціноутворення.

Існує кілька основних методів визначення цін на банківські послуги в практиці країн з розвитий ринковою економікою. Серед них можна виділити встановлення ціни шляхом підсумовування витрат на надання даної послуги і необхідного прибутку; розрахунок ціни на основі розрахунку беззбитковості і забезпечення цільового прибутку; визначення ціни на підставі оцінок споживчих якостей даного банківського продукту і інш.

Розглянемо деякі методи, що частіше зустрічаються.

1. Метод. Банки використовують при створенні стартових тарифів на нову послугу формулу “середні витрати плюс прибуток”.Для її застосування КБ повиннен чітко й оперативно визначати структуру своїх витрат, що в більшості випадків викликає чималі труднощі, особливо із визначенням оплати банківського працівника, який за своїми функціональними обов'язками може надавати не один спектр послуг. Для цього пропонується використовувати методику, яка полягає ось у чому: розраховують нормативні витрати часу по кожній операції та на їх основі заробітну платню персоналу в складі собівартості послуги за формулою :

де - витрати на оплату праці персоналу в складі собівартості послуги;

- погодинна оплата працівників;