Цінова політика в комлексі банківському маркетингу

4. Метод “споживчої вартості". За допомогою цього методу кожен банк може аналізувати результати своєї діяльності і рівень прибутку в основному як фактор собівартості і досягнення необхідного рівня ділової активності. Основним компонентом цього методу є оцінка споживчих якостей товару. Продукція (послуга) може бути продана дорожче аналогічної послуги банків-конкурентів, якщо клієнт упевнений не тільки в більш високих якостях самої послуги, але і сервісі, зв'язаному з її придбанням.

Іншими словами, аналіз виробляється за допомогою багатомірних соціальних моделей. Методологія аналізу за допомогою експертних оцінок являє собою вибір оптимального методу в кожній конкретній ситуації для перетворення в кількісні чи порядкові оцінки факторів і процесів, що не піддаються безпосередньому виміру. Експертні оцінки ґрунтуються на судженнях фахівців, висловлюються чи індивідуально колективно і підрозділяються на дві основні групи.

До першої групи відносяться методи послідовного поліпшення індивідуальних оцінок кожного експерта (метод Дельфі).

Інша група методів спрямована на колективне узгодження позицій фахівців з метою вироблення колективної експертної оцінки. До цієї групи відносяться такі методи, як метод переваги, метод рангу, методи часткового попарного порівняння і повного попарного порівняння.

Не можна окремо не виділити методики розрахунку показників ефективності витрат на збутову діяльність, що належать до змінних витрат :

1. Методика зіставлення результатів власної рекламної діяльності з фірмами-конкурентами розраховується за наступною формулою:

де - обсяг продажів банкiв

- обсяг витрат на рекламу банків .Недоліки - складність одержання достовірних даних про обсяги продажу і витратах на рекламу, відсутність даних про цілі маркетингової та рекламної діяльності конкурентів;

2. Визначення коефіцієнта рекламної результативності розрахуємо так:

де - кількість людей, що поширюють рекламу;

- чисельність цільової групи.

Недоліки - складність точного визначення чисельності цільової групи в зоні поширення реклами;

3. Метод аналізу товарообігу розраховуємо за формулою (1.3).

, (1.3)

де, - показник економічної ефективності реклами;

- товарообіг після застосування реклами (тис. грн);

- товарообіг до застосування реклами (тис. грн);

- витрати на рекламу.

Недоліки: метод застосовується для оцінки реклами, але для врахування множини об'єктивних факторів потрібно вводити поправочні коефіцієнти.

На практиці широко застосовується метод оцінки фінансової (економічної) ефективності реклами, заснований на відношенні додаткового прибутку, отриманого в результаті застосування реклами, до витрат на неї. Основна проблема полягає у відокремленні чистого ефекту реклами, тобто визначення тієї частки приросту обсягу збуту (прибуток), що була забезпечена винятково рекламою того періоду, за яким враховується витрати на рекламу.