Погляди російських вчених ХVII ст. на проблеми управління

•примушувати всіх людей працювати, при чому працювати сумлінно й продуктивно, знищувати празність в усіх її видах;

•рішуче боротися з непродуктивними затратами, здійснювати строгу економію в усьому.

Посошков встановлює явний зв’язок між зростанням багатства та продуктивністю праці. На його думку, ніхто не має права жити без роботи; і треба не просто працювати, а праця повинна бути з прибутком [, 26].

Зовнішня форма примусу для Посошкова, так само, як і для його сучасників, особливо російських, була звичайною формою трудової дисципліни. Разом з тим він досить переконливо обґрунтовував переваги суміжної оплати праці порівняно з погодинною. В якості стимулу для підвищення продуктивності праці він рекомендував видавати працівникам державних підприємств вищу зарплату і критикував управлінців за надзвичайно низьку плату робітникам.

Також у своїх рекомендаціях Посошков ратував за збереження екології. Він виступав проти хижого винищення молодого лісу, молодої риби, збирання недозрілих горіхів та інших подібних заходів, що наносять шкоду природі та суспільству. Автор проекту обґрунтовано доводив, що правильні принципи використання природних багатств сприяють їх примноженню, а шкідливі – винищенню.

Як меркантиліст Посошков вважав торгівлю найприбутковішою справою. Захищаючи інтереси купців, він по-своєму трактував «вільний торг», розуміючи під ним свободу російських купців від іноземних купців і всіх інших станів та чинів в Росії, тобто ратував за монопольне право купців на торгівлю в Росії. Посошков збурювався тим, що торгівлею займаються бояри, дворяни, офіцери, солдати, приказні люди та селяни, що торгують безмитно, приносячи збиток купцям і казні. Тому він вимагав заборонити займатися торгівлею всім, хто не належав до стану купців. З іншого боку він пропонував обмежити права вступу до стану купців: бажаючий це зробити мав бути вихідцем з цього стану і володіти певним мінімумом грошових коштів.

Цікавою на той час є пропозиція Посошкова що до встановлення однакових цін на товари в різних лавках. Він пропонував заснувати бюрократичний апарат, який би контролював ціни і якість товарів з метою викорінення обману в торгівлі. Посошков різко виступав проти державної монополії на торгівлю сіллю, котра призвела до встановлення високої ціни на цей продукт - багато людей в селах не вживали сіль і хворіли на цингу; пропонував передати сіль до вільної торгівлі, від чого буде користь і народу, і купцям, і казні.

Посошков в загальному схвалював реформи Петра І що до розвитку промисловості, а також пропонував ряд заходів для пришвидшення процесу. Зокрема, на його думку, кріпосні селяни повинні були зимою працювати на заводах, для чого він рекомендував навчати селянських дітей ткацькому та іншим ремеслам. Також Посошков рекомендував спонукати розвиткові винахідливості, турбуватися про охорону прав творчих майстрів, видати закон про патенти. В той час це було характерно лише для Англії та Франції.

Посошков вважав, що в Росії цар може встановлювати купівельну силу монет. В Європі, де не було самодержавної влади, купівельна сила грошей залежала від ваги металу, що в них містився.

Детально виклав Посошков і свої пропозиції стосовно податкової системи. Їх суть полягає в наступному:

•крім духовенства, всі стани суспільства повинні платити податки;

•податки не повинні розорювати ні державу, ні народ;

•основою обкладання податком повинна бути земля, а податки слід встановлювати відповідно до її розмірів.Посошков обурювався тим, що дворяни не платять податків, в зв’язку з чим казна втрачає великий дохід. Він критикував подушний податок Петра, так само, як і подворовий податок, що існував до Петра. Він акцентував на тому, що подушний податок не враховує майнового положення платника. Він розглядав Росію як великий господарський Дім: монарх – глава Дому, батько сімейства, йому всі підпорядковуються і беззаперечно виконують його вказівки. Але кому багато дано, з того багато й запитають. Глава Дому відповідальний за порядок в ньому та за придатність його для проживання. На думку Посошкова, в цьому домі міцний тільки фундамент, під яким він розумів православ’я. Всі інші його частини трухлі та вимагають термінового «перебору всіх колод з заміною гнилих».