Визначення поняття “менеджмент”
74.Охарактеризуйте сутність “моделі автократично-демократичного континуума стилів керування” Танненбаума-Шмідта. Як змінюється стиль керування залежно від зміни “поля свободи менеджера”?Результати теоретичних досліджень МакГрегора знайшли відображення і отримали розвиток у моделі автократично-демократичного континуума стилів керування Танненбаума-Шмідта.
Рис.6.3. Континуум стилів керування Танненбаума-Шмідта
(1* - Менеджер приймає рішення і повідомляє про це підлеглим
2* - Менеджер роз’яснює своє рішення, щоб домогтися його виконання
3* - Менеджер подає рішення, але прислуховується до запитань підлеглих
4* - Менеджер пропонує варіант рішення, який може бути змінений за пропозицією підлеглих
5* - Менеджер формулює проблему, отримує поради підлеглих, а потім приймає рішення
6* - Менеджер встановлює межі, в яких підлеглі приймають рішення
7* - Менеджер і підлеглі спільно приймають рішення в межах, визначених організаційною структурою)
75.Дайте сутнісну характеристику ліберального (пасивного) стилю керування (характерні риси ліберального керування; дослідження К.Левіна; переваги та недоліки порівняно з автократичним і демократичним стилем керування).
Ліберальний стиль керування. Ліберальне керівництво характеризується мінімальною участю керівника. Підлеглі при цьому мають майже повну свободу визначати цілі, приймати рішення та контролювати свою роботу. Дослідження ліберального стилю порівняно з автократичним, які проводив К. Левін дозволили йому зробити такі висновки: 1) автократичне керування порівняно з ліберальним домагалося виконання більших обсягів роботи, проте призводило: - до низької мотивації; - до меншої оригінальності; - до більшої агресивності до членів групи; - до більшої залежності та покірної поведінки щодо керівника; 2) ліберальне керування призводило: - до зменшення обсягів роботи; - до зниження її якості; - до недостатнього задоволення підлеглих таким стилем керування.
76.Ідентифікуйте критерії континуума стилів керування Р.Лайкерта. охарактеризуйте 4 базові системи стилів керування Р.Лайкерта. Основні результати досліджень Р.Лайкерта.
Континуум стилів керування Р. Лайкерта. Інші критерії континууму стилів керування були запропоновані Р. Лайкертом. За граничні позиції континууму були взяті принципово нові стилі керування: 1) стиль керування зосереджений на роботі; 2) стиль керування зосереджений на людині. Керівники, що зосереджені на роботі (орієнтовані на задачу) піклуються (дбають) перш за все про виконання завдання, про систему винагородження за виконання роботи, про підвищення продуктивності праці. Керівники, що зосереджені на людині (орієнтовані на робітника) прагнуть підвищити продуктивність праці перш за все шляхом удосконалення людських відносин (участь підлеглих у прийнятті рішень, допомога у вирішенні проблем тощо). Р. Лайкерт дотримувався думки, що стиль керування може бути орієнтований або на роботу, або на робітника. При цьому результати його досліджень свідчили, що стиль, орієнтований на робітника майже у всіх випадках сприяв підвищенню продуктивної праці. Р. Лайкерт запропонував 4 базових системи стилів керування (див. рис.6.4.): 1) експлуататорсько-авторитарна (Керівники автократичні, не довіряють підлеглим, мотивують працівників загрозою покарання, застосовують заохочення, інформацію допускають тільки зверху вниз, обмежують прийняття рішень тільки вищою ланкою); 2) прихильно-авторитарна (Керівники поблажливо впевнені в собі і вірять у підлеглих, мотивують їх заохоченнями та в якійсь мірі страхом і покаранням, допускають деяку інформацію знизу, отримують ідеї від підлеглих, дозво ляють приймати рішення з деяких питань, але під суворим контролем); 3) консультативно-демократична (Керівники довіряють підлеглим, але не повністю, прагнуть конструктивно використати їх ідеї і пропозиції, використовують для мотивації заохочення з рідким покаранням, організовують потік інформації в обох напрямках, консультуються з підлеглими); 4) партисипативно-демократична (Керівники виявляють повну довіру до підлеглих з усіх питань, завжди вислуховують їх думки та конструктивно їх використовують, заохочують підлеглих, залучають їх до постановки цілей і оцінки роботи по їх досягненню, організовують широкий обмін інформацією, діють як рівні у складі груп). На думку Р.Лайкерта четверта система є найдієвішою.