Визначення поняття “менеджмент”

На думку Перроу, технологія – це процес або методи трансформації входів у виходи, які відрізняються за ступенем їх рутинності. Чим більш рутинну технологію використовує організація, тим більш стандартизованою має бути її структура. Рутинна технологія асоціюється з бюрокр. структурою. Чим більш нерутинною є технологія, тим більше підстав для застосування органічної орг. структури.

40.Охарактеризуйте ключові аспекти впливу розмірів організації на її структуру (дослідження вчених Астонського університету).

Сучасна теорія організації (ситуаційний підхід в теорії організації) розглядає організацію як відкриту систему, яка постійно взаємодіє із зовнішнім середовищем, до якого вовна має пристосуватися. Кращою структурою організації буде така, яка найбільш повно враховує вплив ситуаційних факторів, які характерні для даної організації. До основних ситуаційних факторів, які впливають на формування організаційної структури сучасна теорія організації відносить такі: 1) технологію; 2) розміри організації; 3) середовище; 4) стратегію. Розміри організації. Вчені Астонського університету з Бірмінгему вивчали широке коло організацій з метою визначення впливу технології та розмірів фірми на її структуру. За результатами своїх досліджень вони прийшли до таких висновків: 1. Технологія чинила сильний вплив на структурні характеристики тільки в малих фірмах. 2. В крупних фірмах тісний зв’язок між технологією та структурою зникає. Сильніший вплив на структуру в цьому випадку чинили розміри організації. Ключові аспекти впливу розміру організації на її структуру можна представити так: Малі розміри організації - менша спеціалізація робіт, менша стандартизація діяльності, більша централізація повноважень; Великі розміри організації – більша спеціалізація робіт, більша стандартизація діяльності, менша централізація повноважень.Дійсно, з точки зору теорії, збільшення розмірів організації означає поглиблення процесів розподілу праці (спеціалізація). Отже для забезпечення необхідного рівня координації діяльності робітників потрібна більша кількість менеджерів. Ускладнення організацій збільшує кількість проблем для вищої ланки керівників. Виникає потреба у використанні формалізованих регуляторів (правил, стандартних операційних процедур тощо). Більше того, вищі менеджери мають передавати все більше і більше своїх функцій менеджерам нижчого рівня. Прийняття рішень стає все і більш децентралізованим.

41.Охарактеризуйте основні результати досліджень впливу середовища на структуру організації (механістична і органічна структури Барнса-Сталкера; концепція Лоуренса-Лорша).

Сучасна теорія організації (ситуац. підхід в теорії організації) розглядає орг-цію як відкриту систему, яка постійно взаємодіє із зовн. середовищем, до якого вовна має пристосуватися. Кращою структурою організації буде така, яка найбільш повно враховує вплив ситуац. факторів, які характерні для даної організації. До основних ситуац. факторів, які впливають на формування орг. структури сучасна теорія організації відносить такі: 1) технологію; 2) розміри організації; 3) середовище; 4) стратегію. Вплив середовища на орг. структуру залежить від його наступних характеристик: 1) складність середовища - визначається кількістю його компонент, які впливають на функціонування організації та інтенсивністю взаємодії між ними; 2) динамічність середовища - характеризується кількістю змін середовища в одиницю часу та подібністю змін; 3) невизначеність середовища - визначається кількістю інформації про компоненти та зміни в середовищі, а також якістю та визначеністю такої інформації.

Перше достатньо глибоке дослідження взаємозв’язків між середовищем і структурою було проведено Т.Барнсом і Дж.Сталкером. Вони ідентифікували два крайніх типа середовища: стабільне (яке залишається відносно постійним у часі) і нестабільне (для якого характерні невизначеність та швидкі зміни). Далі вони встановили, що організації, які функціонують в стабільному середовищі звичайно мають структуру, яка відрізняється від структури, що мають організації в нестабільному середовищі. Такі типи орг. структур дістали назву відповідно механістичної та органічної (див. табл.).

Механістична структура - дуже схожа на бюрократ. модель Вебера. Функціонуючи в умовах стабільного середовища, організації структурують свою діяльність передбачуваними шляхами - через правила, спеціалізацію робіт та централізацію влади. Органічна структура більш придатна для нестабільного середовища. Постійні зміни у середовищі вимагають і більш високого рівня її рухливості (гнучкості). Концепцію Барнса і Сталкера розвинули професори Гарвардського університету Лоуренс і Лорш. Вони погоджувалися з тим, що фактори середовища впливають на структуру, але вважали, що такий вплив не може бути однаковим на різні структурні одиниці однієї і тієї самої організації. Вони висунули гіпотезу, а потім і довели, що кожний структурний підрозділ організації має своє власне унікальне середовище, відповідно до якого і повинна здійснюватися його орг. побудова. Їх дослідження дозволяють зробити такі висновки: 1. Середовище організації не є однозначно стабільним або нестабільним. Організація, як правило, має справу з багатьма середовищами з різним ступенем невизначеності. Внаслідок цього структурні підрозділи повинні враховувати вимоги свого власного середовища. 2. Успішна організація вирішує проблему побудови раціональної організаційної структури шляхом пристосування структури своїх окремих підрозділів до вимог їх власного унікального середовища.