Моделі і методи прийняття управлінських рішень у прогнозуванні розвитку підприємства

В прийнятті управлінських рішень керівник часто використовує кількісні і якісні критерії. Якісні критерії визначають індивідуальну специфіку конкретної ситуації, а кількісні - є більш універсальними, а тому використовуються при аналізі прийнятих управлінських рішень і при їх розробці.

3. Методи діагностики ефективності стратегії підприємства.

Економічна стратегія підприємства орієнтована на зовнішнє та внутрішнє середовище підприємства. Результати реалізації керівництвом підприємства стратегічних рішень в більшості обумовлені впливом цих середовищ на характер розроблюваних рішень, однак і самі стратегічні управлінські рішення впливають на процеси, які протікають в цих середовищах. А тому однією із важливих задач при прийнятті управлінських рішень є діагностика ефективності стратегії підприємства: наскільки правильно вибрана стратегія, наскільки вона відображає цільові установки підприємства. Чи відповідає вона умовам зовнішнього та внутрішнього середовищ.

Існують наступні види стратегій:

Товарна стратегія фірми – правила та прийоми дослідження і формування потенційних ринків товарів і послуг, що відповідають місії фірми. Товарна стратегія визначає методи пошуку найбільш бажаних для фірми напрямків діяльності, методи формування такого набору напрямків діяльності, який забезпечить гнучкість фірми в зовнішньому середовищі.

Головні задачі товарної стратегії:

- ув’язка перспективних задач фірми з потенційними можливостями ринку і ресурсами фірми, якими вона може володіти в майбутньому;

- аналіз життєвих циклів попиту товарів;

- розроблення правил формування товарного асортименту, який забезпечує конкурентні переваги підприємства, і на цій основі максимізація економічного прибутку в довгостроковій перспективі.Товарна стратегія підприємства є основою для планування кадрової політики, інвестиційної політики, політики формування ресурсів підприємства. На основі товарної стратегії розробляються всі інші. Які знаходяться з нею в залежності.

Стратегія ціноутворення:

- цінова політика;

- правила поведінки фірми в залежності від кон’юнктури ринку;

- прийоми цінової конкуренції;

- прийоми моніторингу ситуацій, що складаються на ринках цінних паперів, валютних ринках і правила поведінки в зв’язку з цим цінової політики;

- прийоми моніторингу процесів зміни попиту і пропозицій;

- методи оцінки цінової еластичності попиту;

- принципи врахування впливу макро та мікроекономічних факторів на процеси ціноутворення.

Стратегія взаємодії фірми з ринками виробничих ресурсівпредставляє собою набір принципових положень, які дозволяють ефективно розподілити ресурси і на цій основі вибрати найбільш бажаних постачальників виробничих ресурсів. Дана складова економічної стратегії повинна опиратися на дослідження факторів, які визначають попит на ресурси зі сторони підприємства. Вона тісно пов’язана із стратегією зменшення виробничих витрат.