Управлінські рішення : засоби, мета, метод ICO, методологія оцінки
Дослідження операцій ґрунтується на математичному апа¬раті оптимального програмування, теорії масового обслугову¬вання, математичній статистиці, теорії ігор, експертних оцінках, евристичному програмуванні і т.д. На вибір і застосування кож¬ного методу впливає особливість поставленого завдання.
Завдання, що відзначаються ясністю і однозначністю цілей, вирішуються із застосуванням математичних розрахунків. На¬приклад, розрахунки потреб в обладнанні і матеріалах, виходячи з плану організації, виконуються: методами прямого рахунку, нормування; балансовими, статистичними методами; методами аналізу і прогнозування.
Завдання, багатоваріантні по суті, добре кількісно сформу¬льовані, де залежності виявлені і можуть бути виражені в числах і символах — розв'язуються побудовою й оптимізацією де¬термінованої економіки — математичної моделі з єдиним кри¬терієм оптимальності.
Прикладом таких завдань являються: транспортні завдан¬ня, завдання асортиментного завантаження виробничих потуж¬ностей.
Вони вирішуються оптимізаційними методами детерміно¬ваних процесів: оптимізації; варіаційного обчислення:•лінійного і нелінійного програмування;
•дискретного;
•геометричного і динамічного програмування;
•детермінованими методами математичної теорії опти¬мальних процесів.
Завдання, пов'язані з виробленням перспективних на¬прямків розвитку організацій, розв'язуються з допомогою кількісно-якісного аналізу, методів векторної оптимізації, мате¬матичних розрахунків з виконанням експертних оцінок.
Завдання, що характеризуються значною невизначеністю, вирішуються із врахуванням досвіду й інтуїції керівників і спе¬ціалістів. До названих можна віднести формування довготрива¬лих планів.
Вони вирішуються методами прийняття рішень в умовах невизначеності (теорії ігор), експертних оцінок, евристичного програмування, теорії адаптації й навчання.
Стосовно до виробництва під "операцією" будемо розуміти сукупність дій, що здійснюються для досягнення певної мети, на¬приклад, освоєння виробництва нового виробу, забезпечення ви¬робництва у відповідності до плану і т.д.
Інколи в результаті дослідження вдається виявити єдине строго оптимальне рішення, але частіше — виділити галузь рівноцінних оптимальних рішень. В межах цієї галузі особі, що приймає рішення, надається можливість зробити свій вибір. Для ілюстрації вибору використаємо приклади:
1.План постачання підприємства. Завдання операції — за¬безпечення сировиною при мінімальних витратах на пе¬ревезення. Показником ефективності являються міні¬мальні витрати в місяць.
2.Продаж сезонних товарів. В якості показника ефектив¬ності можна взяти середній очікуваний прибуток від реалізації товарів за сезон.
3.Медичне обслуговування. Показником можна визначити середній процент хворих і носіїв інфекції, яких вдалося виявити [22].
В більшості завдань вибір показника ефективності не про¬стий і вирішується неоднозначно.
Математичні методи в ІСО використовуються як засоби досягнення результату, тобто кількісні результати не являються вичерпуючими для рішення. ЛПР (як і в усіх методах прийняття рішення) повинно враховувати мораль, традиції, звички й інші соціально-психологічні фактори.