Проблеми зайнятості і відтворення робочої сили в Україні

•впровадження нестандартних режимів робочого часу як тимчасового заходу призупинення зростання безробіття;

•впровадження на державному і регіональних рівнях механізму протекціоністських заходів, спрямованих на тимчасовий захист вітчизняних товарів і врешті робочих місць;

•стимулювання державних і приватних роботодавців щодо створення нових робочих місць та мінімальних витрат на цю мету.

Основним завданням державної політики зайнятості є орієнтація регіонів на створення умов працевлаштування з урахуванням розвитку галузей економіки, забезпечення випереджаючої підготовки й перепідготовки робочої сили.

1.3. Проблеми відтворення робочої сили

Якісне відтворення людських ресурсів, формування трудового потенціалу та раціональне його використання – все це залежить від управління людськими ресурсами на всіх рівнях.

В даний час система управління трудовими ресурсами як складова частина управління соціально-економічним розвитком держави включає три взаємозв'язаних підсистеми, кожна із яких має свої чітко виражені проблеми.

І. Підсистема формування трудового потенціалу.

1. управління процесом відтворення населення:

•регулювання демографічних процесів;

•покращення умов життя жінки та дитини; піклування про здоров'я людини.

2. Управління процесами підготовки робочої сили:

•загальноосвітня школа;

•професійна орієнтація;

•підготовка, перепідготовка кадрів для народного господарства, підвищення їх кваліфікації.

3. Управління відтворенням робочої сили:

•оплата праці;

•суспільні фонди споживання;

•розвиток соціальної інфраструктури;

•використання вільного часу.

ІІ. Підсистема управління зайнятістю населення:

•управління процесами утворення вільних робочих місць в матеріальній і нематеріальній сферах;

•управління розподілом робочої сили через центри зайнятості, бюро працевлаштування;