Макрорегулювання економіки України

Як вже зазначалося, ще одним вагомим інструментом проведення монетарної політики є норма резервних вимог. На сьогоднішній день норма резервування за вкладами у національній валюті становить 20 % депозитів, по валютних депозитах також 20 %.

Норма обов’язкового резервування повинна бути тим важелем, який прискорить потік інвестицій в українську економіку. На нашу думку, це може бути зроблено шляхом зменшення норми обов’язкового резервування та введення конвертування відповідних пасивів комерційних банків в інвестиційні облігації. Такі кроки сприяли би зацікавленості комерційних банків у нарощуванні інвестиційної діяльності.

У 1995-1999 рр. монетарна політика в Україні стала стримувальною, про що свідчать темпи зростання грошової маси в обігу(див. табл. 7, додаток).До того ж ця політика була послідовнішою, порівняно з фіскальною і скеровувалась на досягнення такої макроекономічної мети, як стабілізація рівня цін. В результаті стримувальної монетарної політики темпи інфляції в Україні різко знизилися, наприклад інфляція у 1996 р. становила 39,6 % за рік, а у 1997 р. темпи інфляції становили в середньому 1,3-1,5 % на місяць. Щодо курсу українського карбованця, як показує таблиця (див. табл. 8, додаток), падіння його уповільнилося.

Монетарні важелі макроекономічного регулювання включають в себе не лише центральний банк, але й всю систему комерційного банківництва. Діяльність банківської системи показано в таблиці (див. табл. 9, додаток).

В умовах кризового становища виробничого сектора України та небувалої розбалансованості господарки в цілому, банківська система порівняно слабка. До того ж положення НБУ як державного інституту чітко не визначене законодавством України. На наш погляд, для України найприйнятніша структура банківництва, коли центральний банк має таку незалежність від виконавчої влади як Бундесбанк або ФРС, а комерційні банки - потужні та спеціалізовані. Це означає. що монетарні інструменти, очевидно, не відіграватимуть вирішальної ролі у макроекономічній координації у найближчі роки.

Процес становлення банківської системи в Україні складний і суперечливий. Три найбільші банки, які успадкувала Україна від радянського минулого, значною мірою монополізували банківську діяльність в державі. Насиченість банківськими установами в країні вкрай невисока.

Основним знаряддям монетарної політики в більшості країн є операції на відкритому ринку. В Україні цей інструмент нині застосовується досить слабо. Це можна пояснити тим, що люди не мають довіри до державних цінних паперів.

Можемо наголосити, що аналіз монетарної політики дає підстави твердити, що поки що цей інструмент мало застосовується в системі макроекономічного регулювання.

На нашу думку, з метою удосконалення монетарної політики в Україні 1999 р. і наступних роках було б доцільно:

1) відновити довіру до монетарної політики;

2) збільшити насиченість банківських установ;

3) чітко відокремити систему завдань НБУ від завдань інших банків;

4) здійснювати розумний контроль за грошовою системою НБУ;

5) закріпити у законодавчому порядку фактичну незалежність НБУ, забезпечити економічну самостійність банків;

6) необхідно зменшити норми обов’язкового резервування.

ВИСНОВКИ

1. Сучасна національна економіка України - це економіка перехідного періоду. Україна здійснює перехід до ринкової економіки.

У товарній формі господарства узгодження господарської діяльності здійснюється у вигляді макроекономічного регулювання (координації). Макроекономічне регулювання - це складне, багатопланове поняття, - це механізм, за допомогою якого досягається збалансованість в економіці. Одне з основних макроекономічних завдань України є вибір моделі макроекономічної координації.