Зворотний зв'язок

Макрорегулювання економіки України

Отже, макрорегулювання містить три підсистеми: ринкову, підсистему регулювання з боку фірм і державну підсистему регулювання, або просто державне регулювання. Ці підсистеми скеровані на досягнення макроекономічної стабільності.

1.2 Необхідність і моделі макроекономічного регулювання.

Співвідношення трьох підсистем в макроекономічному регулюванні на різних етапах розвитку ринкової економіки неоднакове, але необхідність макрорегулювання очевидна.

До середини ХІХ ст., тобто в умовах вільної конкуренції, рин-ковий механізм сам забезпечував макроекономічну координацію. Фірми ж були надто дрібними, щоб впливати на господарське життя. В цей період держава забезпечує загальні зовнішні умови нормального функціонування національної економіки і не здійснює макро-економічної координації.

В останній третині ХІХ ст. в економіці передових країн відбуваються глибокі зміни, насамперед формується машинне виробництво і поглиблюється поділ праці, галузеве виробництво зосереджується в руках все меншої кількості фірм, які починають істотно впливати на національну економіку. За цих обставин щораз вагомішу роль в макроекономічному регулюванні відіграє держава.

У середині 50-х рр. під впливом кейнсіанських ідей склався новий механізм макроекономічного регулювання ринкової економіки. В цьому механізмі важливу роль відіграє підсистема державного регулювання.

У сучасній макроекономіці відбувається гостра полеміка стосовно того, як в ринковій економіці досягається повна зайнятість, а також наскільки ефективним є державне регулювання. Прихильники класичної моделі макроекономічного регулювання вважають, що ринок сам по собі забезпечує належну збалансованість національної економіки і, відповідно, державне регулювання є неефективним ( теорема неефективності політики).

Нова кейнсіанська модель сприйняла концепцію раціональних сподівань, але заперечує теорему неефективності політики. Неокейнсіанці виступають на користь активістського державного втручання в економіку.

У таблиці (див. табл.1, додаток) подано три різні підходи, що існують в сучасній економічній науці стосовно ефективності та впливів макроекономічного регулювання.

Отже, можна зробити такі узагальнення:

Три основні сучасні підходи до макроекономічного регулювання по-різному оцінюють його ефективність.

2.Викладені концепції макроекономічного регулювання поділяються економістами, які розглядають ринкову систему, як найефективнішу форму господарки.

3. Жодна з держав не обходиться без тої чи іншої моделі макрорегулювання.

2. Макроекономiчна координація в командно-адмiнiстративнiй економіці.

2.1.Суть директивного планування.

Без механізму макрокоординації не може існувати жодна економіка: чи то командно-адміністративна чи ринкова. У командно-адміністративній системі макроекономічне регулювання забезпе-чується винятково централізованим директивним плануванням. Ідея директивного планування складалась досить довго і практично була реалізована у Радянському Союзі. В командно-адміністративній системі основні інструменти ринкового механізму - гроші та ціни зберігаються, але втрачають свої звичні функції, бо конкуренція повністю заглушена. Розглянемо детальніше директивне планування у колишньому СРСР.

Планування проводилося так, щоб план випуску продукції був напруженим. Напруженість вважалася головним параметром будь-якого плану. Підприємства при складані плану були зацікавлені у зниженні планових показників, а Держплан - в їх завищенні. Це “виторгування” планових завдань і закінчувалося прийняттям так званого напруженого плану.


Реферати!

У нас ви зможете знайти і ознайомитися з рефератами на будь-яку тему.







Не знайшли потрібний реферат ?

Замовте написання реферату на потрібну Вам тему

Замовити реферат