Макрорегулювання економіки України

4) провести перереєстрацію всіх законних та підзаконних актів, що регулюють податкове законодавство стосовно їх взаємовідповідності;

5) вважати необхідним елементом процесу розробки нових податків наукову експертизу проектів законодавчих актів; розробити чіткий механізм, щоб запобігти ігноруванню висновків експертизи щодо змін в оподаткуванні;

6) впорядкувати існуючі податки та скоротити їх кількість;

7) не вводити нові податки з метою ліквідації бюджетного дефіциту;

8) удосконалити єдину комп’ютерну мережу в Україні з метою збору даних про сукупний доход фізичних осіб;

9) поетапно зменшувати ставки акцизного збору;

10) реформувати систему пенсійного забезпечення,

11) удосконалити систему соціального захисту населення;

12) раціонально використовувати фінансові ресурси державного бюджету на утримання армії та воєнізованих формувань;

13) посилити економічні санкції та кримінальну відповідальність за нецільове використання державних коштів;

14) змінити напрямки інвестування державних коштів.

3.2. Формування монетарних інструментів макроекономічного регулювання

Як вже зазначалося, другим важливим знаряддям макро-економічного регулювання є монетарна політика, яка нині щораз більше використовується у розвинутих країнах для досягнення різних макроекономічних цілей, насамперед макроекономічної стабільності.

У світовій практиці апробовано три основні інструменти монетарної політики:

операції на відкритому ринку державних цінних паперів, де Національний банк купує і продає цінні папери;

резервні вимоги Національного банку;

облікова (дисконтна) ставка Центрального банку.

Основне завдання монетарної політики - це регулювання розмірів, динаміки і структури національної грошової маси. У перехідній економіці можливості для застосування монетарної політики значно вужчі ніж фіскальної.

Монетарна політика, як знаряддя макроекономічного регулювання, включає в себе не лише центральний банк, а й всю систему комерційного банківництва. Адже реальна монетарна політика і її вплив на макроекономічні процеси відбувається саме через банківську систему. Без банківської системи неможливе саме проведення монетарної політики. Які процеси можна простежити у цій важливій галузі економічних відносин в Україні.

Аналіз формування монетарної політики в Україні, насамперед почнемо із з’ясування того, якою вона була протягом років незалежності.

Слід зазначити, що облікова ставка була дуже нестабільною і різко коливалася, особливо у 1992-1994 рр., як це видно з таблиці (див. табл. 6, додаток).

Аналіз динаміки облікової ставки в цей період дає підстави вважати, що монетарна політика в Україні була стимулювальною і практично не націлювалася на досягнення макроекономічної збалансованості.