бюджетная система

— строк нагромадження у підприємства забор¬гованості перед бюджетами та державними фон¬дами не перевищує три роки.Реструктуризація проводиться шляхом роз¬строчення сплати заборгованості строком на 24, 48, 60 місяців зі сплатою рівними частками до 15 числа кожного місяця. Сплата починається з пер¬шого числа року, визначеного відповідним зако¬ном про реструктуризацію заборгованості підприєм¬ства. При цьому реструктурована податкова заборгованість не підлягає індексації, на неї не мо¬жуть нараховуватися проценти за податковим кре¬дитом та пеня, застосовуватися штрафні та фінан¬сові санкції, передбачені законодавством України. Також строки позовної давності, які визначають¬ся цивільним законодавством України, не поши-рюються на вимоги, що випливають зі сплати рес¬труктурованої податкової заборгованості.

Законопроект також передбачає проведення взаємозаліку між підприємствами та відповідни¬ми бюджетами і державними цільовими фондами у порядку, встановленому КМУ. Взаємозалік цієї заборгованості провадиться у двомісячний строк з дня набрання чинності відповідним законом про реструктуризацію заборгованості підприємства. При цьому реструктуризації підлягає податкова забор¬гованість платників податку, яка залишилася після проведення такого взаємозаліку.

Законопроект визначає механізм реструктури¬зації та списання заборгованості, який реалізуєть¬ся таким чином. Після набрання чинності відпові¬дним законом про реструктуризацію заборгованості підприємства в тримісячний термін приймають рішення щодо реструктуризації заборгованості та в тижневий термін з дня прийняття цього рішення письмово повідомляють про це в податковий орган, де обмінюються. Податковий орган зобов'язаний зареєструвати у двотижневий строк з дня отриман¬ня повідомлення щодо прийняття рішення про ре¬структуризацію податкової заборгованості та відкри¬ти облікову картку реструктурованої податкової заборгованості. Якщо зазначене повідомлення має помилки в розрахунках або описки, відповідний податковий орган зобов'язаний самостійно їх вип¬равити та в двотижневий строк з дня його отри¬мання повідомити про такі виправлення та про реє¬страцію повідомлення платника податку.

У той же час законопроект передбачає санкції не тільки до підприємств, які порушують умови договору про реструктуризацію боргів, але й до їх керівників. Зокрема, несплата реструктурованої податкової заборгованості протягом трьох місяців підприємством є підставою для розірвання кон¬тракту з керівником такого підприємства в разі наявності його вини.

Що стосується списання заборгованості, то спи¬санню підлягає лише та безнадійна заборгованість підприємств, яка попередньо була реструктуризо-вана у порядку, визначеному цим Законом.

Дія цього Закону не поширюється на нерези¬дентів, які є платниками податків і зборів згідно із законодавством України. Підприємства, уста-нови, організації незалежно зід форм власності, які мають заборгованість перед бюджетами, не мають права проводити уступки вимог іншим особам у частині згідно з цим Законом.

Це вже другий законопроект з цього питання, який знаходиться на розгляді у ВР України. Мож¬на сподіватися, що найближчого часу проблема реструктуризації та списання боргів буде виріше¬на, що надасть можливість багатьом підприємствам нормально функціонувати.

Необхідно звернути увагу на те, що питання управління внутрішнім державним боргом відносяться до ком¬петенції Міністерства фінансів України. Національний банк України, виконує лише операції, по¬в'язані з розміщенням державних цінних паперів, їх погашенням і виплатою доходу за ними.

Слід також звернути увагу на те, що до складу державного внутрішнього боргу України входять позичання Уряду України і позичання, здійснені при безумовній гарантії Уряду, для забезпечення фінансу¬вання загальнодержавних програм. У зв'язку з цим, склад Державного боргу

потребує значних уточнень. Так, до нього не можуть бути віднесені боргові зобов'язання за депозитними сертифікатами Національного бан¬ку України, заборгованість за державними плате¬жами та інші види заборгованості, які відповідно до чинного законодавства не віднесені до складу державного внутрішнього боргу.

Щодо об'єктивності оцінки рівня боргової без¬пеки України лише на підставі одного показника (відношення зовнішнього боргу до ВВП), то вва¬жаємо за необхідне зауважити таке. Керуючись міжнародними методами, регулювання зовнішньої заборгованості країни здійснюється з точки зору економічного розвитку держави в співставленні із основними макроекономічними показниками. За методикою Світового банку для визначення об¬тяжливості зовнішнього боргу та віднесення краї¬ни до категорії з високим рівнем зовнішньої за¬боргованості (країни з надмірною та помірною заборгованістю) або категорії з незначною забор¬гованістю використовується, як мінімум, чотири ключових показники (одним з яких є валовий борг у відсотках до ВВП), при цьому критерієм відне¬сення країни до відповідної категорії є переви¬щення трьома з них критичних рівнів, визначених для відповідної категорії.Вислів про те, що «час від часу анулюється заборгованість перед Національним банком Ук¬раїни» у контексті заборгованості за облігаціями внутрішньої державної позик не відповідає дійсності. Так була проведена заміна облігацій попередніх випусків, утримувачем яких був Національний банк України. Подальші «анулювання» не проводились.