Освіта, наука Т.Г.Шевченка і культурне самоутворення нації

Святого Сина на землі!

Не дай в неволі пропадати,

Летучі літа марно тратить,

Скорбящих радосте! Пошли,

Пошли мені святеє слово,

Святої правди голос новий, І

слово розумом святим

І оживи, і просвіти!

І розкажу я людям горе,

Як тая мати ріки-море

Сльози кривавої лила,

Так, як І Ти, і прийняла

В живую душу світ незримий

Твойого розп'ятого Сина.

Ти, мати Бога на землі,

Ти сльози матері до краю,

До каплі вилила.

Ридаю, Молю, ридаючи: пошли,

Подай душі убогій силу,

Щоб огненно заговорила,

Щоб слово пламенем взялось,

Щоб людям серце розтопило

І на Украйні понеслось,

І на Україні святилось

Те слово — Божеє кадило,