Мистецькі пошуки Михайла Жука

Є постаті, основне покликання яких полягає у тому, щоб виражати симфонізм навколишнього світу - його тематичну багатогранність, емоційну неповторність, образно-асоціативну унікальність. Вони прагнуть виявити себе у різноманітних творчих сферах, як суміжних, споріднених, так і безпосередньо не пов’язаних між собою. Вони демонструють своєю творчою універсальністю симфонічну різноаспектність ставлення до буття. Ці постаті позначаються префіксом полі - полікультурністю, поліфонічністю, політалановитістю.

Спектр цих якостей, розмаїття самобутніх виявів з особливою виразністю відчутно у мистецьких особистостях кінця ХIХ - початку ХХ століть. Однією з них був Михайло Жук - живописець, графік, майстер кераміки, фотомитець, плакатист, поет, прозаїк, драматург, казкар, автор творів для дітей, мистецтвознавець, літературний критик, мемуарист, педагог, освітянський керівник.

Михайло Жук - популярна мистецька особистість перших десятиліть ХХ століття. Ще в юному віці він став відомою людиною, мистецькою “зіркою” України; про М.Жука у розквіті його творчих сил часто з прихильністю писала українська преса, відзначаючи його обдарованість і працелюбство; він був добре знайомим з багатьма діячами української літератури, театру, мистецтва ХIХ - ХХ століття; М.Жук мав тривалу, плідну мистецьку долю й був неодноразово вшанованим за свою багатогранну творчість; за життя він став справжнім метром, живою легендою національної художньої культури.

Михайло Іванович Жук народився за старим стилем 20 вересня, за новим - 2 жовтня 1883 року в степовій Таврії, у Каховці, в родині маляра-майстрового.

Спочатку сім’я Михайла Жука мешкала біля Дніпра, потім перебралася до того краю Каховки, що межував зі степом. Степова аура помітно вплинула на пробудження мистецьких зацікавлень М.Жука, розвиваючи у ньому образно-художню своєрідність погляду на світ. Згодом він писав про свої враження від таврійського степу: “Там я відчув, що існує таємниця, і там природа така велична, що я стаю менший за комаху; там повітря таке густе, запашне, тепле й спокійне, що здається, коли б його чимось помішати, то воно розгойдалося б, як мед у склянці” ( 6 , 4).

Важливе значення для духового й особистісного становлення М.Жука мав його батько. Іван Жук був волелюбною людиною, схильним до вільнодумства, критичних оцінок навколишньої дійсності, цікавився новими поглядами та ідеями.

З дитячих років Михайло почав допомагати батькові, який, як зазначає Герц Бурд, у таврійських краях “підряджався фарбувати дахи і церковні огорожі, ремонтував божі храми” ( 1 , 188).

М.Жук ріс в атмосфері праці й творчих захоплень – малярством і музикою. На формування його естетичних смаків суттєвий вплив мали приятелі Івана Жука - іконописець Мелєхов, який мав художню освіту Петербурзької Академії мистецтв, і скрипковий майстер Кузьменко, і з їхньою допомогою Михайло вчився основам малярської справи й гри на скрипці.

Чи то хист художника виявився сильнішим, чи то підліток відчув, що йому ліпше вдається виконання живописних робіт, ніж музичних творів, проте факт є фактом: він обирає для себе малярську дорогу.

1896 року разом з батьками М.Жук приїжджає до Києва, де вступає до художньої школи Миколи Мурашка - українського маляра й педагога, що 1875 року заснував свій відомий навчальний заклад. Як свідчив Герц Бурд, у родині Жуків тривалий час зберігалася фотографія, на якій був “Михайло з батьками після прийому до школи з пензлем і палітрою в руках” ( 1 , 188).

У Київській художній школі розкриваються непересічні здібності Михайла Жука, він виділяється як один з найбільш обдарованих і перспективних учнів. Дослідники творчості митця підкреслюють, що “на щорічних шкільних виставках експонувалися його роботи. У конкурсах на кращу композицію він одержував премії, про що не раз оповіщала київська преса” ( 1 , 188).

У Києві формуються й літературні інтереси М.Жука. Оволодіваючи тонкощами і мистецтвом малярської справи, він водночас починає й писати. Переважно це були “віршовані розповіді... про людей фізичної праці, їх йому доводилося чимало зустрічати, коли ще зовсім малим ходив з батьком на заробітки” ( 1 , 191).По завершенні навчання у художній школі М.Мурашка обдарований юнак мав підстави й наміри вступити до Петербурзької Академії мистецтв. Проте відбулися події, що внесли суттєві зміни у подальше життя М.Жука: його батька за створення підпільної революційної групи й поширення забороненої політичної літератури було заарештовано й вислано до Сибіру.