Виникнення та характерні риси Єгипетської Держави

Досягнувши певного суспільно-економічного розвитку утворюється держава і система права. Спочатку, процес утворення єгипетської держави йшов так: спочатку утворились два царства Північне і Південне. В ІІІ тисячолітті до нашої ери пройшло об’єднання двох царств в єдину

державу, яку називали Єгипет. Першим фараоном якої став Менес.

На території утвореної держави проживали племена лівійців, нубійців, севітів.

Після війн, переможці - єгиптяни перетворювали захоплених людей в військовополонених, яких називали рабами. Їх використовували там, де була сама важча робота: будівництво пірамід, храмів, іригаційних систем.

До виникнення першого суспільства і держави, тобто до появи первіснообщинного ладу, зумовило розвиток рабства, високопродуктивне землеволодіння, виникнення приватної власності.

З розвитком сільського господарства стало вигідно використовувати роботу військовополонених, що призвело до виникнення приватної власності, соціального розподілу суспільства, виділення родової знатті і перехід її поступово в класовий експлуатаційний клас.

Перед виникненням держави склалась досить розвинена організація управління, котру Ф.Енгельс назвав військовою демократією. “ Навколо вождя складається державний апарат, який складався із членів його сім’ї, його слуг, так формується вона із древніх систем державного управління.” Перші держави “номи”, вони займали територію декількох поселень і були скоріше не державами, а військово-демократичними організаціями. “В силу особливих природних умов номи древніші самостійні державні утворення, розміщенні в долині Нілу або дельти Нілу - тяготили до об’єднання, що привело до утворення великих царств.”

Приблизно в кінці IV тис. до нашої ери виникають два крупних царства: Верхній та Нижній Єгипет, які пізніше об’єднались. Єгиптяни проводили активну зовнішню політику з Передньою Азією по Суецькому каналу, по Нілу - з країнами Африки, морем - з Аравією.

Історія Єгипту, у тому числі держави і права була поділена на три великі періоди:

1)Стародавнє царство ( приблизно 3000 - 2400 рр. до н.е.);

2)Середнє царство ( 2160 – 1750 рр. до н.е.);

3)Нове царство ( приблизно 1600 - 1100 рр. до н.е.).

Далі наступає в історії єгипетської держави період занепаду.” В 1206 р. на Єгипет наступають одні за одним іноземці, в середині держави виникають повстання, влада стає безсилою і поступово занепадає. Внаслідок цих подій країна розпадається на два царства, тобто дві частини. На півдні панують жерці, а на півночі - фараони.

В період Пізнього царства ( до І ст. до н.е.) Єгипет почав повільно занепадати. Починаються нашестя завойовників на єгипетську державу, ефіопами, асирійцями. Потім в VI ст. до н.е. на країну напали перси і завоювали її. Отже, Єгипет опинився під владою персів ( 525 р. до н.е.).

У 322 р. до н.е. під час правління Олександра Македонського закінчується історія Єгипту, як держави.

Єгипет залишив багато пам’яток своєї культури ( наприклад піраміди, письмові пам’ятки), з яких можна отримати уявлення про державу. Із письмових джерел нам відомі “Аннали Тутмоса ІІІ” записані на стінах храму Амона-Ра в Фівах, також твори жерця Монефона на грецькій мові ( IV-III ст. до н.е.), які описують історію Єгипту з древніх часів. Збереглись також архіви юридичних текстів і документів з храму царя Неферіка “ Поучення” Фараонів, які містять інформацію про державний устрій.

Також уявлення про устрій держави в Древньому Єгипті дають і творчість античних істориків: Геродота, Даодора Сицилійського, Плутарха, Страбона.