Страхування в Україні
Проілюструємо це таким прикладом. Нова фірма має намір займа¬тись в'їзною торгівлею хутряним одягом. Підприємець для організації цього бізнесу має у своєму розпорядженні 80 тис. грн. При цьому 20 тис. грн. потрібно авансу-вати на придбання спеціального авто¬мобіля, а решту коштів спрямувати на за-купівлю товару та інші витра¬ти. Припустимо, що за такої структури розміщення капіталу підприє¬мець отримає середньоденний прибуток у 500 грн. протягом 250 днів на рік. Проте автомобільний транспорт характеризується як найбільш не-безпечний.
Перед підприємцем постає проблема: що вигідніше — створити власний ре-зерв коштів на випадок термінової необхідності заміни ав¬томобіля чи вдатися до послуг страхової компанії? Уявімо ситуацію, що власник не застрахував авто-мобіль. У такому разі він матиме еко¬номію на страховій премії (наприклад, 8% від вартості автомобіля, тобто 1600 грн. на рік).
Водночас утриматися від придбання страхового полісу означає для підприємця необхідність зарезервувати з метою самострахування тран¬спортного засобу, а отже і безпеки свого бізнесу, не менш як третину всього капіталу (20 тис. грн.). Це суттєво зменшує фінансові результа¬ти діяльності. У даному випад-ку на авансований капітал буде отрима¬но прибутку не 125000, а лише 83330 грн. Отже, втрачений прибуток буде більшим за страхові платежі на 40070 грн., або в 25 разів. Хоч приклад і умовний, але він добре відбиває ті переваги, які надає стра¬хування.
Можливості страхування зростають із розширенням кола страху¬вальників, а це, у свою чергу, підвищує фінансовий потенціал страхо¬виків. На посилення саме цих тенденцій слід очікувати в найближчій перспективі.
2.Розвиток системи страхових послуг.
Система страхових послуг базується на сукупності об'єктів з виокремлен-ням галузей, підгалузей і видів страхування. Схематично її уна¬очнює мал.1. Вона є найбільш звичною для національних страхови¬ків і дуже важливою з теоретич-ного погляду.
Закон України «Про страхування» визначає, що об'єктами страху¬вання можуть виступати три групи майнових інтересів:
1) пов'язані з життям, здоров'ям, працездатністю та додатковою пенсією страхувальника або застрахованої особи (особисте страху¬вання);
2) пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням май¬ном (май-нове страхування);
3) пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди фізичній особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юриди¬чній особі (страху-вання відповідальності).
На відміну від об'єктів майнового страхування об'єкти особистого страху-вання не мають вартісної оцінки. Тому вважається, що в особи¬стому страхуванні не відбувається компенсації матеріальної шкоди, а виплати страховика на ко-ристь страхувальника (застрахованого) або його родини мають тут характер фінансової допомоги.Особисте страхування проводиться на випадок смерті страху¬вальника (застрахованого), тимчасової або постійної втрати ним працездатності (втрати здоров'я), дожиття страхувальника (застра¬хованого) до кінця строку дії договору страхування або до визна¬ченої в договорі події. Особливістю цієї галузі є поєднання в її ра¬мках усіх видів страхування, що пов'язані зі страховим захистом життя й здоров'я особи, а також додатковим пенсійним її забезпе¬ченням. При цьому окремі види належать до довгострокового («накопичувального»), а окремі — до загального страхування. Саме ця особливість зумовлює потребу виокрем-лення підгалузей особис¬того страхування.
Особисте страхування включає три підгалузі. Їх існування пов'я¬зане з різною тривалістю договорів страхування і різними обсягами страхової відповідальності (переліком подій, на випадок яких прово¬диться страхування). Підгалузями особистого страхування є страхуван¬ня від нещасних випадків, ме-дичне страхування, страхування життя. У рамках цих підгалузей виокремлю-ються види страхування.
Страхування від нещасних випадків об'єднує короткострокові (як прави-ло, до одного року) види особистого страхування. Обсяг відпові¬дальності за ви-дами, які входять у цю підгалузь, передбачає виплату страхової суми або її час-тини в разі настання однієї з таких подій:
а) смерті застрахованого; б) постійної втрати ним здоров'я (встанов¬лення інвалідності); в) тимчасової непрацездатності. Необхідна умова настання відповідальності страховика — щоб перелічені події були нас¬лідком нещасного випадку, передбаченого в договорі страхування.