Василь Гегело та його листування з Михайлом Комаровим

Адрес мій: Алупка, в Криму. Василю Петровичу Гегело.

Лист №5.

Алупка. 7 мая 96 р.

16 мая вертаюся додому. Посилаю тобі три марки, просю висилати журнал “По морю и суше” – в г. Екатеринослав, книжний магазин Шафермана, для В.П.Гегело.

Познайомивсь з Німцевичами і Коцюбинськими, і як приїхав з Ялти Кониський в Алупку, то провів з ними врем’я добре. Перед виїздом Кониськогоі Коцюбинського варили куліш у мене в Хоба-Тубі – були Кониські, Коцюбинські і Німцевичі.Раньше не можна було, бо така погода холодна і дождлива була, що татари старі кажуть, що на їх пам’яті не було такої зіми і весни.– Кониський поїхав 26 апреля, а Коцюбинський 2 мая в Алушту, де проживуть до осени. Кониський хотів заїхати в Катеринослав, бо дума їхати в Київ пароходом.– Думаю я поїхати в Київ 20 іюня, подивитись ще раз его, та й побувати на посвяті Дому Божого Володимира і одкритії пам’ятника Николаю І. Приіде Царь і Цариця, буде це діло 25 іюня, як казав міні Кониський. Получив від Коцюбинського “Байки Л.Глібова”, видання О.Л.Глібова.– Напиши міні – чи не можна у вас в Одесі дістати П.І.Ніщинського – 2 Южноруські пісні: 1 – про Байду Вишневецького, 1– про козака Сопрона, і що вони коштують.

Прихильний до тебе В.Гегело.

Лист №6.

25 іюня 96 р.

Друже Михайло!О.Я.Кониський прохав мене прислати ему книжечку і короткий виклад із Судеб. Уст. Блонського. Я забув спитати його за вулицю, де його дом в Києві. Він обіщав міні написать, коли буде освященіє храма Володимира, откритіє пам’ятника Николаю І і посвята міста для историко-художественного промишл. музея, і що приїдуть Царь і Цариця; то і я хотів було поїхати в Київ.– Досі він нічого не пише. Напиши, спасибі тобі, на якій вулиці его дом і чи ти не знаєш – в Києві Кониський, чи поїхав за границю, як він мені казав. А скільки зібрано на пам’ятник Котляревському? Я не получив №21 “По морю и суше”, а зате прислали міні два №20; пришли №21. Їхавши додому, не прийшлось побувати у Понятовського. В Севастополі казали міні, що була його бібліотека, так він її забрав, мабуть, открив б-ку в Балаклаві. Адрес мій той же.

Прихильний до тебе В Гегело.

Лист №7.

Любий Друже Михайло!

Давно вже од тебе мав звістку. Получив послідній №40 “По морю и суше”, а потім ти оголосив, що “по непредвиденным обстоятельствам приостанавливается”, –мабуть, цензура за що небудь не пустила дальш видавати журнала? Може з нового року будеш знов видавати журнал, то присилай і міні, тільки прізвище моє нехай друкують правильно; а то зробили Гегала. Посилаю тобі образець.Чи їздив ти в Київ? Бачився з Кониським? Я ему послав короткий виклад із Судебн. Устава Блонського. Він міні нічого не написав.– Не знаєш, чи поїхав він в Крим? Чи де він тепер перебуває? Получив лист від жінки Коцюбинського з Вінниці. Пише, що чоловік її – Михайло Михайлович, лежить слабий; так вона пише до мене і просить, щоб вислав “Святе письмо” на українській мові, в переводі Куліша, галицьке видання 71 року. – Я послав ему ще в Крим спершу 6 прим., а тепер посилаю, скільки знайшов в городі Катеринославі, 15 прим.,а більше немає.

Що ж нового є: чи розрішили в Харкові “Квіткинське Тов-во”? За “Тов-во Шевченка” в Петербурзі, мабуть, нічого не добились. А як буде з премією Костомарова за Словницю Українську. Срок скінчився 1 Декабря, а сума велика – 10000 крб.; коли б ці гроші не пропали.

Прихильний до тебе Вас.Гегело.