Василь Гегело та його листування з Михайлом Комаровим
Листування Василя Гегело з Михайлом Комаровим свідчить, що він, де тільки міг, робив пожертви на добрі справи.
Не дивно, щона початку ХХ ст., коли в Катеринославі активізується наукове і суспільно-політичне життя, В.П.Гегело не залишався осторонь цього процесу. У 1903 р. виникла Катеринославська вчена архівна комісія, яка стала в краї першою історичною установою і осередком видатних постатей Катеринославщини початку ХХ ст. Комісії належить велика заслуга у відшукуванні і збереженні шляхом публікації в її періодичному виданнідокументів та наративних джерел з історії Катеринославщини. У першому випуску “Літопису” Архівної комісії були опубліковані протоколи перших засідань цієї наукової установи. В протоколі засідання № 2від 23 квітня 1903 р. читаємо: “23 марта 1903 г.был устроен музыкальный вечер с участием известного кобзаря Терешка Пархоменко. За вычетом расходов в кассу поступило 41 р.30 коп. Кроме того на вечере было сделано пожертвование в сто руб. В.П.Гегело”. Далі повідомляється, що член комісії журналіст М.В.Биков запропонував висловити від імені Комісії подяку В.П.Гегело за щедру пожертву коштів на користь Комісії, що й було зроблено. На цьому ж засіданні дійсними членами Вченої архівної комісії були обрані десять професорів Київського, Харківського та Новоросійського університетів, а також ряд краєзнавців, любителів старини і меценатів, серед яких був і В.П.Гегело (16). В наступних випусках “Літопису” у переліку членів Архівної комісії незмінно значиться ім’я В.П.Гегело з зазначенням адреси “вул. Жуковська, дім Омеляновича”.В переліку присутніх осіб на наступних засіданнях Комісії часто зустрічається прізвище В.П.Гегело, з чого можна зробити висновок, що коли він не знаходився на лікуванні, то відвідувавзасідання Комісії. Він брав участь і в тому засіданні Комісії (в присутності багатьох громадян міста) 3 травня 1904 р., на якому в присутності Голови Московського Археологічного інституту і Голови Оргкомітету Археологічних з’їздів П.С.Уварової обговорювалося питання підготовки до проведення XIII Археологічного з’їзду в Катеринославі (1905 р.) У звіті І.Ф.Вертоградова про діяльність Комісії за півтора роки її існування висловлена щира подяка В.П.Гегело за пожертвувані ним 100 руб. (зауважимо, що інших жертвувателів не названо).
В.П.Гегело був членом Катеринославської “Просвіти”, його ім’я знаходимо в списках просвітян за різні роки.
На даний час більше відомостей про Василя Петровича Гегело не маємо, хіба що його три коротких і мало інформативнихлистидо Д.І.Яворницького за 1903-1904 рр. В останньому з них мова йде про неможливість надання ним коштів на видання якоїсь праці Д.І.Яворницького, оскільки при продажі землі внаслідок дій недобросовісних покупців він втратив 2000 руб. [17].
Помер В.П.Гегело невідомо коли. М.П.Чабан припускає, що це могло трапитися в період між 1918 і 1923 роками, до чого й ми приєднуємося.
Життя Василя Петровича Гегело, як видно з наведених окремих фактів, було насиченим, діяльним і корисним для суспільства.
Бібліографічні посилання:
1.Кримська світлиця. – 2001.– 16 листопада.
2.Шубравська М. Яворницький-фольклорист // Научные записки Днепропетровского госуниверситета: Сб. работ филологич. ф-та. – Дн-ск, 1963. – Т. 79. – Вип. 19. – С. 80.
3.Шубравська М.М. Д.І.Яворницький. Життя, фольклористично-етнографічна діяльність. – К., 1972. – С. 177, 188.
4.Епістолярна спадщина академіка Д.І.Яворницького. Вип.1. Листи вчених до Д.І.Яворницького / Укладачі Абросимова С.В. та ін. – Дн-ськ, 1997. – С. 42, 45.
5.Чабан Микола.Діячі Січеславської “Просвіти” (1905-1921): Біобібліографічний словник. – Дн-ськ, 2002. – С. 162-163.
6.Бористен. – 2003. – № 3. – С. 8-11.
7.Гуменюк М. З архіву М.Ф.Комарова // Архіви України.– 1968.– № 1.– С. 29.
8.Там само. – С. 30.