Методика організації історико-краєзнавчої екскурсії на фортецю Кодак

На Кодак із неба впали

Три козацькії полки.

Навіть не допомогли

Ті високії вали.

Полк один привів Вовченко,

Ніби зграю вовкулак;

З ляку затремтів поляк,

Як угледів їх кулак,

Що націлився для жарту

На озброєний Кодак.

А за Яковом Вовченком

Не спізнився й Несторенко;

Лиш уздрів Максима слід,

То гродзицьків грізний вид

Чи злиняв, а чи поблід.

Несторенко ж-бо, відомо,

(Це, між іншим, не ля-ля!)

Мав шпигунство навіть вдома

У покоях короля!

Третій полк привів Шумейко.

Прокоп був завзятий дід,

(Сімдесят із гаком літ)

А проте не стратив сили

Й козаки його любили,

Бо прадавній рід козацький