Методика організації історико-краєзнавчої екскурсії на фортецю Кодак

Заселили новим людом,

Святістю новою й блудом, -

Так старі фортечні стіни

Нову силу прийняли.

Щоб Січі зробити лячно,

То поляки необачно

Козацьких старшин возили

Показати власні сили,

Що, мовляв, і думать – зась

Козакам кодацька “масть”.

І тоді Хмельницький мовив:

“Ще такого не бувало,

Щоб людині сил не стало,

Розвалити, що рука,

Теж людськая збудувала.”

Мовив так Хмельницький ґречно

І подався геть безпечно –

Так собі – на Жовті Води

Щоби не псувати вроди.Напредодні Визвольної війни комендантом фортеці був К.Гродзицький. Він опинився у складному становищі, коли навесні 1648 р. повз Кодак пройшли повсталі козаки. Зачепити їх комендант не ризикнув. Б.Хмельницький на початку повстання не став витрачати ресурси на здобуття фортеці. Час до неї дійшов лише восени, коли козацькі полки під командуванням Я.Вовченка, М.Нестеренка та П.Шумейка примусили гарнізон капітулювати. Про Я.Вовченка відомо небагато. Максим Нестеренко (восени 1648, ймовірно, мав посаду наказного корсунського полковника) був одним з організаторів козацької розвідки та контррозвідки. Фаховість козацького підходу до цієї справи засвідчує хоча б той факт, що на українські спецслужби працював покоєвий слуга польського короля Яна Казиміра. Третій з козацьких провідників – Прокіп Шумейко. Досвідчений воїн, восени 1648 р. він був ніжинським полковником і оперував на півночі України. Саме під його орудою козаки здобули Чернігів. Козацькою була і смерть П.Шумейка. На 80 році життя він загинув у битві під Берестечком, прикриваючи відступ українських військ з обложеного поляками табору.

Та хоч як їх там чекали,

Наче ясні блискавки,