Методика організації історико-краєзнавчої екскурсії на фортецю Кодак

Так от доля піднесла

Відбувайщика-козла.

Після отримання звістки про арешт гетьмана почалися заворушення в козацькому корпусі, яким командував син І.Самойловича – Григорій. Частина козаків і старшини пропонувала засісти в Кодаці, розіслати прохання про допомогу на Січ, до Криму і не коритися. Проте більшість козаків негативно ставилася до І.Самойловича та його ставлеників. Під час повстання Прилуцького полку загинув полковник Лазар Горленко. Цікаво, що прилучани про цю подію пам`ятали і через півсотні років. У 1736 р. почалися заворушення в команді Прилуцького полку, направленій на Українську лінію. Закликаючи вбити свого полкового командира, наказного сотника П.Ладинського, козаки ставили у приклад дії своїх попередників щодо Л.Горленка під Кодаком [1, арк. 2-6]. Можливо, у пам`ять закарбувалася страшна смерть полковника, який, за певними даними, був заживо похований.

Козаки з-під Кодака

Із Прилуцького полка

Тільки-но про те зачули

Божу воленьку збагнули

Й свойого полковника,

Лазаря Горленка,

Швидко в землю загребли,

Ніжно загорнули.

Бо зажерливий, свавільний,

Був уже занадто “крут”,

Заслужив, хоч трохи пильний,

Та по щирості капут.

Достатньо великі суперечки мав І.Мазепа з запорожцями. Існують відомості про план гетьмана посилити контроль над Січчю, який він пропонував Петру І. Для цього передбачалося приєднати до Гетьманщини найбільш розвинуту в економічному плану частину Вольностей – землі між Самарою та Оріллю. Крім того, гетьман пропонував відібрати у Коша Кодак. Для того, щоби уникнути відкритого опору, частина сердюків мала преревдягнутись у погоничів, які доставляють у Кодак обози із збіжжям і відкрити ворота гетьманським військам.

Час проходить невблаганний,

І Мазепа, змій поганий,

Підповзає до Петра:

“ Там, на березі Дніпра

Між Самарою й Оріллю