Методика організації історико-краєзнавчої екскурсії на фортецю Кодак

Щоб обтяти ляхам роги

Жде від нього допомоги.

Раз почувши цей закид,

Обіцяв турецький пан

Свій могутній ятаган.

(Яничар бо у Кодак

Заселити б... – оце так!)

Гетьман аж розвів руками:

“Ех, султане, пишний пане –

Січ на теє не пристане!

Чи б ви били, чи б молили

Я на те не маю сили!”

Знав розумний Дорошенко,

Безсумнівно, хорошенько,

Як буває небезпечно

Із подібними думками

Жартувати з козаками.

З Кодаком та місцевістю навколо нього пов`язані події Кримського походу 1687 р. Навесні близько 100 тисяч російських військ під проводом князя В.Ґоліцина та 50 тисяч козаків під орудою гетьмана І.Самойловича вирушили на Крим. Проте похід був невдалим, війську довелося повернути, навіть не дійшовши до Криму. Значну роль у цьому зіграло і те, що татари підпалили траву в степу. Група козацької старшини, прорахувавши бажання В.Ґоліцина звалити на когось провину, звинуватила у зриві походу І.Самойловича, який був заарештований.

Якось раз Василь Ґоліцин,

Уподобанець царицин,

Чи на сором, чи на стид

Кримський видумав похід:

Захотілось під горами

Порубатись з татарами.