Методика організації історико-краєзнавчої екскурсії на фортецю Кодак

Ті результати краєзнавчих досліджень, що вже існують, варті популяризації, донесення їх до студентів, школярів та загалом людей небайдужих. Наявний матеріал та мальовничість місця, де знаходяться рештки фортеці Кодак, дозволяють провести краєзнавчу екскурсію, яка надовго залишиться в пам`яті. Проте перед людиною, яка вирішить провести таку екскурсію, постане низка практичних питань. Мені довелося їх вирішувати, «набиваючи гулі», то ж ризикну дещо порадити.

Якщо Вам не доводилося бувати на Кодаці, то попередньо краще провести розвідку. Ви можете доїхати автобусом №16 із зупинки «вул. Панікахі» до центру с. Старі Кайдаки і пройти просто до Дніпра. Саму екскурсію варто починати з старовинного цвинтаря, повз який Вам обов`язково доведеться пройти з групою. Могили на ньому старі, більшість з них майже не видно. Проте збереглося кілька кам`яних плит, на яких є хрести та написи, що майже не читаються. Написи, які можна прочитати, належать до ХІХ ст.

Кожен, хто проводить достатньо тривалу екскурсію, стикається з втратою уваги групою на певному етапі. На Кодаці справа ускладнюється тим, що Ви не зможете перемикати увагу екскурсантів з експонату на експонат. Краєвид дуже мальовничий, але завдяки кар`єру від фортеці лишилося дуже мало. Власне, я запропонував би таке вирішення проблеми.

Не варто викладати весь матеріал, стоячи на одному місці. На фортеці, поруч з дореволюційним обеліском (зверніть увагу, на ньому вказана невірна дата здобуття Кодака полками Б.Хмельницького) є природний «оглядовий майданчик» і тому існує спокуса розповідати, стоячи саме тут. Проте можна розпочати оповідь про заснування Кодака ще до того, як ви зайдете на вали.Далі, виклавши частину матеріалу на «оглядовому майданчику», Ви можете повести групу як праворуч, так і ліворуч. Проте ліворуч варто вести дорослих людей. Стежка йде понад урвищем і школярів провести там я би не ризикнув.

Для перемикання уваги конкурсантів та кращого засвоєння матеріалу Ви можете використати уривки з поеми Ірини Реви “Кодак”, навмисне стилізованої під розмовну мову. Цей твір дозволяє поетично проілюструвати більшу частину екскурсійного матеріалу. Нижче я запропоную конспективний виклад можливого матеріалу екскурсії та варіант використання поеми.

Отже, як вже зазначалося вище, зараз ведеться жвава дискусія між науковцями щодо дати заснування нашого міста. Частина істориків дотримується так званої “катерининської версії”, за якою відлік історії міста Дніпропетровська варто вести від часів правління російської імператриці Єкатєріни ІІ. Найбільш популярні дати заснування у прихильників такого погляду – 1776 р. (так датується рапорт азовського губернатора Черткова про підготовку плану майбутнього Катеринослава, що мав постати при впадінні Кільчені в Самару) та 1787 р. (ця дата була офіційною в дореволюційній історіографії і ґрунтується на візиті до нашоно краю Єкатєріни ІІ та закладці першого каменю до фундаменту Преображенського собору). Частина ж істориків дотримується “кодацької” версії походження міста. Для прихильників такого погляду найбільш важливими датами виступають 1635 р. (рік побудови Кодацької фортеці) та 1650 р. (виникнення Новго Кодаку, який розташовувався на правобережжі, де зараз знаходиться Кодацький міст).

Територія Кодацької фортеці, лише рештки якої наразі збереглися, тривалий час належала гранітному кар`єру. Зупинити його роботу вдалося лише на початку 1990-х років, до того часу вважалося, що Кодак не має жодного значення як історична пам`ятка.

Як про наше місто йдеться

Різне кажуть: так і так

Я ж докладно, як ведеться,

Розкажу вам про Кодак.

То є давняя фортеця,

Тобто так воно було,

Доки кам`яного серця