Меркантилізм, його розвиток і поширення (15-18 століття)

Меркантилізм, його розвиток і поширення (15-18 століття)

Першим проявом економічних ідей буржуазного суспільства став меркантилізм. У Західній Європі він зародився вже у XV ст., але ве¬ликого поширення набув у XVII ст. Головною передумовою генези¬су меркантилізму був розклад феодалізму та зародження капіталіз¬му. Виникнення капіталістичного способу виробництва у країнах Західної Європи датується XVI ст. Раніше в окремих містах узбе¬режжя Середземного моря можна було спостерігати лише певні окремі прояви капіталістичних відносин. Велике значення для фор¬мування капіталістичного способу виробництва мало первісне на¬громадження капіталу, зв'язане з найбільш грубими формами наси¬льства: розоренням дрібних виробників, колоніальними загарбан¬нями, работоргівлею. Ці насильницькі заходи здійснювалися за активної підтримки держави через державні позики, податкову систе¬му, протекціонізм.

Значно прискорило розвиток капіталістичного виробництва ви¬никнення світового ринку. Початок формування такого почався зі здійсненням великих географічних відкриттів XV - XVI ст. Після відкриття Америки й морського шляху навколо Африки почалося небувале пожвавлення зовнішньої торгівлі країн Західної Європи. Дрібне товарне виробництво не могло задовольнити зростаючого попиту на промислові вироби. Наспіла необхідність створення вели¬ких капіталістичних підприємств, які могли б поставляти значні партії товарів на експорт. З'явилися великі майстерні, що працюва¬ли під контролем капіталістів (проста кооперація). Розвиток поділу праці зумовив перетворення капіталістичне організованих майсте¬рень на мануфактури.

Велику роль у виникненні капіталістичного способу виробництва відіграв торговий капітал, який у добу розкладу феодалізму був пере¬важаючою формою капіталу. Світова торгівля привела до зосереджен¬ня величезних багатств у окремих осіб, передовсім у купців і монопо¬льних торговельних компаній. Торговий капітал підпорядковував дрібних виробників і одночасно сам проникав у сферу виробництва.

Розклад феодального устрою, розвиток товарно-грошових відносин, зародження капіталізму зачіпали інтереси всіх верств населення і нада¬вали питанням економічного розвитку все більшого значення. Ліквіда¬ція монополії церкви у царині ідеології, розвиток наукових знань ство¬рили сприятливі умови для вивчення й узагальнення явищ еконо¬мічного життя. З'явилося багато економічної літератури, що брала за головну мету визначення характеру та завдань економічної політики.

Меркантилізм як перша теоретична спроба пояснити суть капіта¬лістичного способу виробництва виник на підставі узагальнення до¬свіду первісного нагромадження капіталу й вирішував практичні питання прискорення цього процесу. Намагаючись подолати гострі економічні суперечності, що їх породжував розклад феодальної сис¬теми, дворянський абсолютизм у Франції, Росії та інших країнах За¬хідної Європи спробував форсувати торгівлю і промисловість меркантилістськими методами, щоб усунути економічну обмеженість феодалізму з допомогою розвитку мануфактурної промисловості.

Меркантилізм відображав інтереси торгової буржуазії, і саме тому Голландію, яка у XVII ст. досягла надзвичайного розквіту та збагачення, розвиваючи судноплавство, зовнішню торгівлю та коло¬ніальну експансію, було проголошено ідеалом меркантилізму. Мер¬кантилісти закликали вчитися у Голландії, і поступово на цей шлях ставали Англія, Франція, Португалія, Іспанія.

Отже, меркантилізм не був випадковим явищем в історії еконо¬мічної думки Європи. Він мав реальну базу й вирішував практичні проблеми того часу.

Мислення меркантилістів значно відрізняється від економічних поглядів античного світу. Керівним принципом останнього був арістотелівський поділ господарства на економіку і хрематистику із засудженням останньої як «неморальної». У центрі уваги меркантич лістів опиняється саме хрематистика - «породження» грошей грошима. Меркантилісти шукають зв'язку між господарськими явища» ми, але шукають його на поверхні явищ, у сфері обігу. І це бути зумовлено особливістю епохи, коли домінував торговий капітал, ї

Отже, предметом дослідження меркантилістів є сфера обігу. Навіть сам термін «меркантилізм», що виник у XVII ст., походить від італійського слова «mercante» - купець. Метод дослідження мер¬кантилістів - збирання й описування реальних фактів та часткова їх класифікація, тобто вони прямують від конкретного до абстракт¬ного, що є неминучим у період зародження будь-якої науки. Відтак меркантилісти не створили й не могли створити розгорнутої теорії капіталізму, не визначили його законів і категорій, а присвятили свою діяльність суто практичним питанням економічної політики.Економічні погляди меркантилістів не можна розглядати як єди¬ну, цілісну, наукову теорію, яку вчитель міг викласти учневі. Те, що пізніше отримало загальну назву меркантилізму, було, по суті спра¬ви, сукупністю особистих поглядів і думок багатьох різних людей, які досить часто навіть і не чули один про одного, а також сукупніс¬тю практичних господарських заходів європейських держав у XVI - XVIII ст. Авторами економічних праць тоді були, як правило, не професійні науковці, а практики - купці, промисловці, фінансисти, службовці торговельних компаній, котрі не теоретизували, а вирі¬шували конкретні економічні питання, формулювання яких зде¬більшого виносили прямо у заголовки своїх памфлетів (саме так на¬зивали тоді ці праці).