Роль промисловості у формуванні соціоекосистеми міста Львова у ХХ столітті

   В 1948 р. розпочали виробництво завод автонавантажувачів, а також картонажна фабрика і жировий комбінат.

   Таким чином, Львів став великим промисловим містом. Випуск промислової продукції в 1950 р. перевершив довоєнний рівень більше, ніж у 3,5 раза. Змінювалася структура промисловості. Серед промислової продукції зростала питома вага металообробної промисловості. Якщо в 1939 р. продукція металообробної промисловості складала 1,9% всієї продукції Львова, то в 1950 р. вона досягла 44,9%.

   Створення великих промислових підприємств у Львові, а також реконструкція і нове будівництво підприємств харчової і легкої промисловості та промисловості будівельних матеріалів привело до корінної зміни у структурі природних ландшафтів міста. Різноманітність природних ландшафтів спричинила територіальну зумовленість розвитку промисловості.

   У промисловому відношенні тривалий час у Львові виділявся північний район, розташований поміж горбами Розточчя на сході, Кортумовою горою на заході і річкою Полтва. Він має досить рівну поверхню, що сприяло промисловому будівництву. Додатковими чинниками, що діяли в цьому ж напрямі, були близькість до залізничної станції Підзамче, розташованої з північного боку Високого Замку в самій гущавині житлових кварталів, та менша земельна рента, бо ця територія до 1931 року не входила до міста. Тому на тлі розкиданості промислового виробництва та відсутності певної промислової цілісності в межах районів і навіть кварталів північний район відзначався більш виявленим промисловим характером. У другій половині XX століття він формувався як район легкої та харчової промисловості. Тут було зосереджено шкіркомбінат, лакофарбовий і газовий заводи (розташування яких було зумовлено пануючим у Львові напрямом вітрів), харчові підприємства великий млинкомбінат, маслозавод, м'ясокомбінат, кондитерська фабрика, рибокоптильний, пивоварний, лікеро-горілчаний заводи, а також скляні підприємства, розташування яких пояснюється наявністю поблизу піску. В 1962 році на базі цих підприємств створено виробниче об'єднання "Райдуга". Серед підприємств металообробної промисловості виділяється інструментальний завод. Усі ці підприємства було створено переважно на базі невеликих майстерень.

   Другий, західний, сектор промислового району, територія якого в основному збігається з межами Залізничного адміністративного району, був основним у Львові осередком машинобудування. Його транспортні потреби обслуговували станції Львів-Головний та Клепарів. Розгалужена залізнична мережа, близькість до центра і зручні транспортні зв'язки з ним сприяли розміщенню тут великих металообробних підприємств. Тут успішно працювали в 60-80-х роках минулого століття завод автонавантажувачів, паровозоремонтний, завод ім. Леніна, "Львів-сільгоспмаш", мотозавод, завод "Електрон". Порівняно незначну групу становлять підприємства харчової промисловості: хлібозавод, жировий комбінат, молокозавод, кондитерська фабрика. Крім цього у 80-ті роки ХХ ст., за межами міста сформувався промисловий вузол "Рясне", який увійшов у склад західного промислового району. Забудова тут здійснювалася за рахунок підприємств, які виносилися з житлової забудови.   Третій, південний, сектор тяжіє до залізничних станцій Персенківка та Скнилів. Економічну основу його становлять підприємства електротехнічної та енергетичної промисловості (завод "Іскра", ізоляторний завод, завод електропобутової апаратури), а також автобусний завод. Тут зосереджена група цегельних заводів (що пояснюється насамперед наявністю сировини), завод будівельних матеріалів.

   Формування в межах міста певних промислових районів зумовило виникнення внутрішніх зв’язків в межах промислової інфраструктури, зокрема, в процесі спільного для всього вузла використання палива, електричної і теплової енергії, водопроводу і зовнішнього транспорту, інженерних споруд, спільних промислових майданчиків. Як свідчить практика, розвиток міста тісно пов'язується саме з розвитком цих промислових районів. Це давало змогу більш раціонально використовувати територію, кооперувати кошти на загальновузлові об'єкти і здешивити вартість будівництва, поліпшити архітектуру промислової забудови. Наявність "вертикальних" і "горизонтальних" зв'язків вимагає по можливості близького розміщення взаємопов'язаних підприємств. Це частково вирішувалося створенням "кущів": Сихівського куща підприємств електротехнічної та скляної промисловості, Рясненького куща підприємств підйомно-транспортного машинобудування.

   

Таблиця 3

Структура галузей промисловості м.Львів (станом на 1 січня 19890 р.)

Галузі промисловості