Роль промисловості у формуванні соціоекосистеми міста Львова у ХХ столітті

   

Вплив промислового потенціалу міста на стан його довкілля

   У період найбільшого промислового зростання, в 70-80-і роки XX ст., основними забруднювачами атмосфери промисловими викидами у Львові були шкірзавод, лакофарбовий і автобусний заводи, мехсклозавод, мотозавод, ВО "Автонавантажувач", "Прикарпатпромарматура", "Львівсільгоспмаш", "Прогрес", м'ясокомбінат. Станом на 01.01.1982 року у Львові нараховувалося 1887 джерел забруднення атмосферного повітря, з них 562 не були облаштовані газоочисними і пиловловлюючими спорудами. Сумарний обсяг викидів в атмосферу складав 24233,9 тис. куб. м за годину, з яких 13862,0 тис. куб. м проходили очистку. Перевищення ГДК внаслідок забруднення промисловими викидами за окремими інградієнтами спостерігалося в районах розміщення таких підприємств, як ВО "Автованавантажувач", "Львівсільгоспмаш," "Львів-комунмаш", нафтопереробний і лакофарбовий за-води. Фіксувалося забруднення атмосфери на територіях навколо м'ясокомбінату, шкірзаводу, відкритого русла річки Полтви.   На розвиток промислового потенціалу міста, а отже й на якість його довкілля, найбільший вплив мали близько 23 підприємств, серед яких на першому місці знаходилися підприємства харчової і паливної галузей, машинобудування і металообробки та електроенергетики. Станом на 1.01.2000 р. внесок Львова у сумарний викид забруднювальних речовин у Львівській області дорівнював близько 20%, при цьому викиди від стаціонарних і пересувних джерел становили відповідно 2,6 і 41% від обласних показників. Сім підприємств міста, для яких було встановлено обсяги викидів забруднювальних речовин в атмосферу понад 100 т, викидали у атмосферу майже 50% від загальної суми викидів стаціонарними джерелами. До складу найбільших за обсягами викидів в атмосферу увійшли: Комунальне підприємство теплових мереж, Львівське обласне комунальне підприємство "Львівтеплоенерго", ВАТ "Львівський керамічний завод", ВАТ" Львівський локомотиво-ремонтний завод", Львівське підприємство теплових мереж ВО "Львівенерго", ВАТ "Іскра" і ВАТ "Львівський мех-склозавод". Серед газоподібних викидів цих підприємств на першому місці оксиди азоту, основними джерелами якого є підприємства теплоенергетики. Підприємства енергетики, є найбільшими стаціонарними джерелами забруднень атмосферного повітря у Львові. Перш за все, це теплоелектроцентралі (ТЕЦ-1 і ТЕЦ-2), а також 218 котелень.

   Довжина теплових мереж у місті в 2000 р. становила понад 550 км, з них 510 км належала місту. Серед інших галузей промисловості у місті, значний вплив на довкілля здійснюють такі галузі, як газова, будівельна, хімічна, промисловість будівельних матеріалів. Оскільки основними технологічними операціями цих виробництв є процеси подрібнення й температурної обробки, це пов'язано з винесенням в атмосферу пилу (основний інгредієнт забруднення), оксиду вуглецю, оксидів азоту, фтористих сполук, фенолів та ін. Особливо небезпечними для довкілля є підприємства нафтопереробної та хімічної промисловості, оскільки необхідно враховувати кумулятивну дію сумішей різних компонентів забруднення та їх комбінацій. Об'єм уловлених (знешкоджених) забруднюючих речовин від промислових підприємств міста у 1999p. дорівнював 2730 т, а у 2000 р. 2400 т.

   Основними причинами, що зумовлюють незадовільний, а почасти й небезпечний стан атмосферного повітря міста Львова, є недотримання підприємствами технологічного режиму експлуатації пило-газоочисного устаткування (у тому числі внаслідок обмеження енергопостачання), яке не здатне працювати у межах екологічних і санітарних норм; невиконання у встановлені терміни заходів щодо зниження обсягів викидів до нормативного рівня; низькі темпи впровадження сучасних технологій очищення викидів; відсутність ефективного очищення викидів підприємств від газоподібних домішок; відсутність нормативних санітарно-захисних зон між промисловими та житловими районами. Значна кількість джерел забруднення повітря взагалі не обладнана очисним устаткуванням.

   Проблема охорони атмосферного повітря загострюється також через те, що на територіях підприємств із застарілим обладнанням розгортаються приватні, малі орендні фірми, які експлуатують це обладнання без проведення будь-якої модернізації або ремонту існуючих пилогазоочисток. Впродовж останніх років XX ст. мала місце тенденція до зростання відсотка уловлених (знешкоджених) забруднюючих речовин: якщо у 1998 р. ця частка становила 48, то у 2000р. майже 88%. У той же час рівень утилізації забруднюючих речовин у відсотках до загальної кількості уловлених (знешкоджених) упродовж останніх трьох років (1998-2000 pp.) залишалася практично на тому самому рівні і складала 72,1-75%.

   У 2000 р. викиди від стаціонарних джерел забруднення на 90% були зумовлені діяльністю 239 різногалузевих промислових підприємств, які стояли на обліку в Державному управлінні екології і природних ресурсів Львівської області та міськвиконкомі як основні платники збору за забруднення довкілля. Для цих підприємств у 2000р. було нараховано 5139 організованих джерел викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря. У розрізі районів міста найбільша кількість платників податків збору за забруднення атмосферного повітря стаціонарними джерелами була у Залізничному (53), найменша у Франківському (32) районах міста. Загальний викид забруднень від стаціонарних джерел у 1999 р. за статистичною формою 2ТП "Повітря" становив 2,97 тис. тонн, а у 2000р. 3,08 тис. тонн, що на 13% менше, ніж у 1998 р. (таб. 5). 24,0% від цієї кількості припадало на Шевченківський район, 23,5 на Залізничний, 19,7 на Галицький, 16,6 на Личаківський і 16,2% на Франківський райони.