Михайло Волобуєв (Волобуєв-Артемов) – теоретик економічної географії та патріот України

Про останній період життєдіяльності Волобуєва-Артемова відомо дуже мало. Відомий вчений-історик Юрій Шаповал, який досліджував життя та діяльність вченого, подає не зовсім точну інформацію, що „у 1961 р. Волобуєв переїхав у Донецьк, де працював у торговельному інституті” [14, c. 202]. Із бесіди з донькою Валерією, яка живе у Донецьку і протягом 1961 – 1988 рр. працювала викладачем хімії Інституту радянської торгівлі (тепер це Державний університет економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського), ми з’ясували факти. На прохання тодішнього ректора проф. Ф.Д. Фесенка протягом 1961 – 1962 навчального року Михайло Симонович тричі на декілька днів приїздив в Інститут, де проводив консультації зі своїми аспірантами та докторантами. Проте через забруднене повітря міста у нього активізувалася астма і він більше в Донецьк не приїздив.В газеті РФЕІ „Совєтській економіст” від 23 січня 1963 р. опубліковано привітання завідуючому кафедрою економічної географії М. Волобуєву-Артемову з нагоди його ювілею – шестидесятиріччя. У цьому ж році вчений опублікував свою останню статтю. За словами доньки, у зв’язку із значним погіршенням стану здоров’я у 1963 р. батько звільнився з роботи в Інституті і більше ніде не працював. 20 червня 1972 р. Михайло Симонович помер від серцевого нападу і похований у Ростові-на-Дону, але на якому цвинтарі донька не пам’ятає. Дружина переїхала у Донецьк до доньки, де у 1975 р. померла.

Донька Валерія у листі до Юрія Шаповала так згадувала про батька: „...своєї любові до України він не приховував. Любив одягати українські вишиванки, щиро захоплювався красою українських пісень, української мови”[13]. Михайло Симонович розумів, що не зможе повернутися в Україну і мріяв, щоб хоч донька та онучка жили в Україні та продовжили родинну традицію займатися викладацькою діяльністю. Ці його мрії здійснилися, всі нащадки видатного вченого живуть в Донецьку, донька, кандидат хімічних наук, була доцентом Державного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського, онучка Ніна пішла шляхом дідуся, стала кандидатом економічних наук, доцентом цього ж Університету, правнук Сашко цього року став студентом цього Університету. Як бачимо, родинні традиції передаються новим поколінням.

Пам’ять про вченого залишається в його працях та науковій спадщині. Спадщина Волобуєва (Волобуєва-Артемова) невелика, але вагома тим, що він плідно розробляв актуальні проблеми економіки України та теорії економічної географії. Сформульовані вченим теоретичні положення в галузі економічної географії не втратили актуальності й дотепер, але, на жаль, сучасні географи не посилаються на праці цього вченого, бо вони їх просто не знають. Сподіваємося, що ця стаття допоможе молодим українським вченим-географам пізнати цього талановитого, мужнього і визначного вченого – справжнього патріота України.

Література

1. 1. Волобуєв М.С. До проблеми української економіки // Більшовик України, Х, - 1928, № 2,3.

2. Волобуєв-Артемов М.С. Еще о методологических основаниях экономической географии и о борьбе с пережитками геттнерианства // Известия Всесоюзного географического общества, - Л -. 1953, Вип 2.

3. Волобуєв-Артемов М.С. Лекции по вопросам методологии экономической географии (курс „Введение в экономическую географию”). Учебник, - Х:, ХДУ, 1954, Ч. І.

4. Волобуев-Артемов М.С. К теории формирования внутреннего (междурайонного) территориального разделения труда при капитализме // Сборник научных трудов Ростовского-на-Дону финансово-экономического института, каф. эконом. географии, Ростов-на-Дону, 1958, Вып. 1, с. 3-44

5. Волобуев-Артемов М.С. О сущности понятия территориальное разделения труда // Сборник трудов Ростовского-на-Дону финансово-экономического, каф. эконом. географии, - Ростов-на-Дону, - 1958, Вип. 1.

6. Жирмунский М.М. К вопросу о предмете экономической географии как науки // Известия Академии наук СССР, сер. геогр., - 1951, № 3.

7. Нариси економічної географії УРСР, К, - Вид. АН УРСР, - 1952, т. ІІ.

8. Саушкин Ю.Г. Основные вопросы экономической географии СССР // Известия Всесоюзного географического общества, - Л., - 1953, Вип. 6.

9. Семевский Б.Н. О коренных ошибках „районной школы” в экономической географии // Известия Всесоюзного географического общества, Л., - 1954 Вип. 5.