Гігієна та профілактика травматизму на заняттях атлетичними видами спорту

Основні гігієнічні вимоги до спортсменів: і їх спортивної діяльності:

1. Поєднання загальної фізичної і спеціально-фізичною підготовкою;

2. Поступовість в збільшенні тренувального навантаження;

3. Раціональне чергування праці і відпочинку;

4. повноцінне, збалансоване по складу харчування.

З певних гігієнічних вимог співпадають з основними принципами фізичного виховання.

До цих 4-х основних загально спортивних вимог, що до спортивної боротьби можна додати ще одну вимогу - прискіплива увага борця до чистоти і здоров’я шкірного покрову тіла і волосся, бо за правилами змагань при шкірних захворюваннях атлет не допускається до змагань лікарем вже на зважуванні при якому він проводить зовнішній огляд повністю роздягнутих атлетів.

За правилами змагань в класичній і вільній боротьбі, самбо і дзюдо борець повинний мати з собою в поєдинку носовичок, йому забороняється плювати на місце змагання (на відміну від футболістів, хокеїстів, регбистів).

Основний принцип гігієни - “чистота - основа здоров’я” - чистота тіла, чистота душі, чистота їжі, одягу, місць заняття втілюється повсякденно в житті спортсмена, фізкультурника.

ІІ. Добові коливання працездатності людини - циркодний біоритм

Працездатність людини не однакова на протязі доби також як і неоднакова за рівнем напруження функціонують інші органи організму.

Коливання працездатності підкоряються зміні дня і ночі, бодренню і відпочинку, ці коливання називають циркодними, добовими біоритмами людини, який охоплює 20-28 годин життя людини.

В циркадному біоритмі працездатність людини має два підвищення з 10-11 г. до і після зниження, а також з 16 до 17 години.

Ці години найбільш сприятливі для навчально-тренувальних занять з підвищеним тренувальним навантаженням по об’єму і інтенсивності. Поза цими годинами додаткове навантаження на організм додає сам процес зниження динаміки індивідуальної працездатності.

Підвищення працездатності людини в часи підвищення неоднакове відносне одне одного - воно більше в так званих “жайворонків” (людей які встають дуже рано) в першому підвищені і менше в другому. У “сав” (людей які люблять поспати) основний пік працездатності припадає на вечірні години.

При переїздах на великі відстані до місць змагань із зміною годинник поясів циркодні біоритми людей залишається незмінними певний час і це може серьозно відбитися на їх змагальній діяльності зниженням спортивного результату, якщо не підготувати зміну циркового біоритму на етапі попередньої підготовки до цих змагань.

Але крім борствування приблизно 1/3 циркодного біоритму припадає на сон, стан повної втрати працездатності і свідомості людини, стан без якого не може існувати будь-яка високоорганізована істота. Швидке засинання, глибокий сон вказує на позитивний баланс між діяльністю і відпочинком людини, на добрий стан її здоров’я.

Під час сну знижується до мінімуму більш функцій систем організму і на послідовному рівні відновлюється їх енергійний баланс органів і важливіший серед них центральної нервової системи, як основного регулятора всіх інших систем організму в залежності від його внутрішнього стану і змін в оточуючому середовищі.