Гігієна та профілактика травматизму на заняттях атлетичними видами спорту

Кожний працівник фізичної культури, кожний спортсмен повинний тільки сам знати і повсякденно виконувати санітарні вимоги, бути прикладом для оточуючих, а і з перших кроків вчили своїх учнів здоровому способу життя.

Вже в стародавньому світі в Єгипті, Греції, Римі були втілені в життя норми і вимоги гігієни і санітарії, які були узагальнені і викладені в трудових засновника наукової медицини Гіпократа (460-377 р.р. до н.е.) “О повітрі, воді і грунті”, “О здоровому житті” Гіпократ вказує що підтримання здоров’я людина до старості не можливо без активної, систематичної і постійної рухливої діяльності.

Про позитивний вплив на здоров’я людини занять фізичними вправами і в тому числі БОРОТЬБОЮ вказує в своєму “”Канони медицини” великий традиційний лікар, вчений, філософ Бт - Сіта (Авіцета - ЄвроП.) (980-1037 р.р. н.е.)

Мабуть немає в історії людства ні одного видатного вченого - природознавця, який би не підкреслював роль фізичної активності для здорового спорту життя людей.

Сучасні основи гігієни і санітарії фізичних вправ і спорту розроблені Петром Францієвичем Лесгафтом на початку ХХ сторіччя. В своїх роботах “Основы естественной гимнастики”, “Об отошении аатомии к физическому воспитанию”, “Руководство по физическому воспитанию детей шконльного возраста” він визначає ряд конкретних гігієнічних нормативів для процесу фізичного виховання і спорту.

Його учнями і послідовниками В.В. Горішевським, Л.І. Чуліцькою, В.А. Волшанською видається першим навчальний посібник “Гигиєна физических управлений и спорта” у 1939 році. В цьому посібнику сформульовані основні завдання гігієни фізичної культури та спорту:

1. Визначення гігієнічних особливостей професійної діяльності різних колективів і розробка відповідних норм і вказівок для викладачів фізичної культури і спорту;

2. Вивчення впливу різних факторів зовнішнього середовища на здоров’я займаючихся і розробка відповідних гігієнічних норм і санітарних вимог і заходів;

3. Визначення гігієнічних норм і санітарних вимог будівництва їх експлуатації спортивних споруд і обладнання;

4. Розробка норм харчування спортсменів;

5. Складання науково обгрунтованих вказівок по тренуванню, гартуванню, режиму індивідуальної гігієни фізкультурників і спортсменів.Виховуючі необхідні мати фізичні і психічні якості в своїх учнів тренер повинен знати які і як різні вправи та інші фактори впливають на їх здоров’я і рівень тренованості, повинний вміти враховувати і передбачити їх вплив плануванні навчально-тренувального процесу і змагальної діяльності. Відповідно з гігієнічними нормами він повинний вміти облаштовувати місця змагань і занять, вимагають від обслуговуючого персоналу і спортсменів в підтримці санітарних вимог, організовувати режим дня і харчування.

Боротьба, бокс, групова акробатика, плавання за гігієнічними нормативами займають особливе місце серед інших видів спорту висовуючі підвищені вимоги до гігієни тіла спортсменів, що відображено і в “Правилах змагань” цих видів спорту.

Спортивна діяльність багаторічна і постійна, систематична і напружена стала основою активного довголіття у видатних борців сучасності: А. Ялтиря, О. Спірідонов, Г. Богдан, Я. Пункін, О. Мазур (Україна), В. Дітріх (Німеччина) і багато інших.

Якщо дотримуватись гігієнічних норм в особистому житті і спорті можливо на протязі багатьох років показувати високі спортивні результати:

Анатолій Рощін - класична боротьба, в 43 роки Чемпіон Олімпійських ігор у Важкій вазі ( ХХ, 1972р. м.Мюнхен) учасник ще 2-х Олімпіад;

Олександр Медвідь - вільна боротьба, в Мюнхені став 3-разовим Олімпійським Чемпіоном;

Вільфрид Дітрих - учасник 4-х Олімпіад (рим, Токіо, Мехіко, Мюнхен) по вільній і класичній боротьбі, учасник 12 Чемпіонатів Світу.