Фізкультурно-оздоровча робота школі. Комплекси вправ для: очей, постави, психічної саморегуляції
Фізкультурно-оздоровча робота — важлива частина педагогіч¬ного процесу. Особливого значення вона набуває у зв'язку зі зростан¬ням навантаження на молодших школярів, збільшенням кількості хворих дітей, несприятливими екологічними умовами, гіподинамією.
Фізичне виховання спрямовується на формування навичок здо¬рового способу життя, позитивного ставлення до фізичної куль¬тури, гігієни, спорту, на удосконалення і розвиток рухових якос¬тей, формування правильної постави, виховання морально-вольо¬вих якостей.
Організація фізкультурно-оздоровчої роботи потребує продумано¬го, творчого підходу, особливо — якщо група різновікова. Вихователь має бути обізнаний зі станом здоров'я, рівнем фізичного розвитку кожного учня, і відповідно до цього регулювати навантаження. Для занять фізкультурою доцільнішим є поділ учнів на групи не за віком, а за станом здоров'я.
Найкращим шляхом оптимізації рухового режиму в ГПД в сучас¬них умовах є використання фізкультхвилинок (2—3 хв), фізкультпауз (10—15 хв). Такі нетривалі заняття сприяють підвищенню працездат¬ності, знімають фізичне і емоційне напруження. До фізкультхвилинок і пауз включаються вправи для збереження зору, корекції плоскосто¬пості, постави. Діти можуть виконувати вправи індивідуально або групами під керівництвом старших учнів. Можна виконувати вправи за малюнками або просто потанцювати під музику. Якщо в групі є ки¬лимок, можна виконувати вправи лежачи — це дуже корисно для роз¬вантаження хребта.
Стопа людини має безліч біологічних точок, які «відповідають» за певні внутрішні органи. Спеціальні масажери, ходіння по мотузці, ребристій дошці, камінцях, килимках з нашитими ґудзиками є маса¬жем підошви і активізують діяльність нервової системи та внутрішніх органів, підвищують працездатність. Бажано проводити фізкультхвилинки кожні 45—60 хв, фізкультпаузи — 1,5—2 год.
Більш тривалі заняття організуються на прогулянці або в спортзалі. Щоденне перебування на свіжому повітрі обов'яз¬кове. Тривалість прогулянки та вибір діяльності школярів зале¬жить від: погодних умов, попередньої діяльності, стану їхнього здоров'я, навіть від одягу. За несприятливих погодних умов краще поділити прогулянку на дві меншої тривалості. Фізкультурні за¬няття на прогулянці (або в спортзалі) включають вправи і рухливі ігри для закріплення навичок, здобутих на уроках фізкультури, для розвитку швидкості, спритності, орієнтування у просторі тощо. Щоб заохотити учнів, бажано проводити спортивні години як естафети, змагання, тематичні рухливі ігри («Підготовка в кос¬монавти», «Малі Олімпійські ігри», «Козацькі розваги» тощо). У тематичні заняття можна включити питання про спорт, гігієну. На початку заняття навантаження більше, потім поступово змен-шується. Раз на місяць бажано проводити спортивне свято з учас¬тю батьків, учнів, вчителів.
Корисно відвідувати спортивні змагання старших школярів.
Ходьба — найприродніший вид руху. Вона дає роботу майже всім м'язам, задовольняє потребу в русі, дозволяє диференціювати наван¬таження, не потребує особливих умов. Тому для ГПД можна рекомен¬дувати 1—2 рази на тиждень пішохідний перехід, цільову прогулянку або екскурсію. Особливо це доречно в міжсезоння.
Пішохідний перехід — прогулянка, метою якої є певне фізичне на-вантаження та формування навичок правильного ходіння. Для пішо¬хідних переходів розробляються спеціальні маршрути (затверджені
директором школи) з визначенням часу, відведеного на них, і наванта-ження. Урізноманітнити пішохідні переходи можна рухливими іграми, спостереженнями, збиранням природного матеріалу.
Цільова прогулянка — прогулянка (орієнтовна довжина мар¬шруту — 2,5 км) до якогось об'єкта, щоб знайти відповідь на кон¬кретне питання (наприклад, до парку: яких птахів там можна побачи¬ти або яких дерев там більше тощо). Тобто метою прогулянки є не тільки фізичне навантаження, а й певні знання. Залежно від місце¬знаходження об'єкта прогулянку можна збагатити рухливими іграми. Бажано вести щоденник цільових прогулянок і екскурсій. Цільова прогулянка, як і екскурсія, передбачає підготовчу роботу (вихователь відвідує обраний об'єкт, готує учнів до сприйняття матеріалу, нагадує відповідні правила поведінки).
Під час самопідготовки учні можуть самостійно виконувати впра¬ви фізкультхвилинки, а ті, хто цього потребує, — корегувальні. Перерва (їх має бути 2—3) робиться, коли це зручно дитині (по закін¬ченні певної роботи, навчального завдання), але не рідше, ніж через кожні 40 хвилин. Деякі завдання (читання, заучування напам'ять) можна виконувати стоячи — для цього бажано мати 2—3 високі пар¬ти, конторки, трибуни.