Теоретико-методологічне обґрунтування важливості народних рухливих ігор для дітей молодшого шкільного віку

Оксана (ллє на Петра воду три рази):

Один дощ, другий дощ, третій дощ.

Петро: Досить з мене одного. Бр-р...

Оксана: Три краще. Знаєш, як старі люди казали: "Як підуть у травні три дощі добрі, то наповнять три роки голодні".

Петро: На урожай, то добре, а для мене яка вигода? Сорочка вся мокра, змерз, як цуцик. Ой, дівчата, дівчата, жалю у вас до мене немає. Я ж на ваші сорочки води не лляв, тільки на коси. А ви мене з ніг, чи то з голови до ніг облили.

Маруся: Здоровий будеш! А сорочка висохне. Он бачиш, як сонечко гарно світить.

Петро: Зараз я вас з голови до ніг обіллю, ви теж просохнете, (Бере коновку і міряється. Дівчата пищать, розбігаються, сміються).

Не бійтеся, сороки, коновка пуста, але я зараз принесу з криниці, і всі воду на вас виллю

Ганнуся: Досить обливатися. Час на ячілку іти. Вже хлопці ведуть ведмедя.

Орко (веде Ведмедя): Весна воскресла!

Всі: Ми тому раді.

Ганнуся: Ой, Ведмедику, як же ти зиму перезимував?

Ведмідь: Гу-гу-гу (Біжить за дівчатами, ті сміються, відпихають його, відтак беруть у коло і співають):

А вже весна воскресла,

А вже весна, наша люба весна воскресла.

А що ж ти нам принесла?

А що ж ти нам, наша люба весно, принесла?

На паняночки віночки,

На панночки, славнії дівочки, віночки,

Парубочкам по кийочку,

Парубочкам та славним синочкам,

По кийочку.

До кола підходять менші діти, вони дражнять Ведмедя, він біжить за ними, а дівчата продовжують співати. В колі лишається один хлопець.

Вінку мій ружовий,

Десь бував?