Фінансова система

- організація виконання бюджетів, підготовка звіту про його виконання та подання звіту на затвердження до Верхов¬ної Ради;

- розробка проектів нового фінансового законодавства та нормативних актів із фінансових питань;

- обгрунтування основних положень фінансової політики держави і подання на розгляд уряду і Верховної Ради України концепції бюджетної та податкової політики;

- розгляд і реалізація управлінських рішень, пов'язаних із використанням фінансових ресурсів;

- здійснення контролю за дотриманням фінансового за¬конодавства всіма органами управління;

- керівництво оперативною роботою фінансових органів різних рівнів;

- контроль, ревізія, перевірка фінансово-господарської ді¬яльності всіх державних організацій, установ і підприємств.

Фінансові органи державної адміністрації, а також викон¬комів місцевих рад базового рівня виконують свої функції від¬повідно до чинного законодавства.

Управління фінансами підприємств здійснюють їхні фі¬нансові служби. Відповідно функціонують фінансові підрозді¬ли і на рівні міністерств та відомств, їхні повноваження дещо різняться щодо підприємств різних форм власності.

До числа органів, що здійснюють управління окремими ланками фінансової системи, належать також Державна по¬даткова адміністрація, Державна комісія з цінних паперів І фондового ринку, Пенсійний фонд, Міжбанківська валютна

біржа, Рахункова палата, їхні права та обов'язки визначають¬ся відповідними законами.

4. Вплив фінансової системи на темпи й пропорції розвитку економіки

У фінансовій системі в цілому і в розрізі окремих підсис¬тем зосереджені значні обсяги фінансових ресурсів, що ста¬новлять 80 і більше відсотків від обсягу валового внутрішньо¬го продукту. Ці кошти перебувають у постійному русі, вони обслуговують процес створення, розподілу й використання матеріальних та духовних цінностей у суспільстві, забезпечую¬чи необхідні темпи розвитку й пропорції щодо рівня зростан¬ня добробуту кожного громадянина.Окремі складові фінансової системи, тобто підсистеми, мають конкретне функціональне призначення в обслуговуван¬ні відтворювальних процесів в економіці. Проте кінцева мета їхнього впливу єдина - створення умов економічного зрос¬тання і забезпечення на його основі підвищення суспільного добробуту.

Провідна роль у фінансовій системі держави належить під¬системі фінансів підприємницьких структур. Тут створюється основна частка валового внутрішнього продукту держави.

У підприємницьких структурах зосереджені значні фон¬ди фінансових ресурсів, проте в розрізі окремих під¬приємств кошти розміщені нерівномірно, тому можливості їх розширення й розвитку неоднакові. Нерівномірність фі¬нансового забезпечення деяких підприємств за рахунок власних ресурсів пов'язана як з внутрішніми факторами, так і з зовнішніми.

До числа внутрішніх факторів належать собівартість про¬дукції, її якість, рівень організації виробництва тощо. До зов¬нішніх - система оподаткування, ліцензування, насиченість ринку товарами певної групи, платоспроможність покупців.

Держава, використовуючи фінансові методи, може регу¬лювати темпи й пропорції розвитку окремих галузей економі¬ки. Для цього використовується насамперед податковий меха¬нізм. Надаючи податкові пільги, вона сприяє збільшенню власних фінансових ресурсів підприємств, розширенню їхніх фінансових можливостей. Здійснюючи регулювання темпів розвитку певних галузей економіки, держава може створювати